Інститут історії України Національна академія наук України

Позиційні бої Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за селища Кетроси – Підлісівка – Грушка.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 3. – К., 1967. – С. 127;Монкевич Б. Чорні З

Харків. ІV Всеукраїнський з’їзд рад за участю 750 делегатів. Ухвалено резолюції по доповіді уряду (схвалені земельний закон та про хлібну розверстку, закон про комнезами), про взаємовідносини між УСРР та РСФРР. З’їзд застеріг робітників і селян проти гасла “Українська Народна Республіка”, яке, на його думку, було тільки “прикриттям для підкорення України міжнародному капіталу і українській шовіністичній буржуазії”. Ухвалено “Маніфест ІV Всеукраїнського з’їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів селянам, робітниками, воїнам Червоної армії і всім трудящим України”, в якому “війна проти польських панів” оголошувалася “священною війною проти гнобителів” та пророкувалося, що “війна скінчиться тим, що Польща стане радянською”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 травня, 20 травня, 22 травня, 25 травня.

ІV Всеукраїнський з’’їзд рад утворив спеціальну комісію для розслідування квітневих подій у бригадах ЧУГА.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. -–Львів, 1995. – С. 308.

Київ. Перше засідання колегії, яка сформувалась при міському комісарі, у складі комісара міста М. Литвицького, В. Ганшеля, Н. Мандельберга, М. Могилянського, Л. Чикаленка, управителя міських підприємств А. Тирмоса, міського юрисконсульта В. Малютина, головного контролера М. Горенштейна.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 22 травня.

Київ. На зборах технічної секції Українського наукового товариства ухвалено заснувати “Українське технічне товариство”. Метою нової організації – об’єднання українських інженерів і техніків на ґрунті наукової та практичної діяльності.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 27 травня.

Миколаїв. І Херсонський губернський з’їзд рад, на якому ухвалено резолюції за доповіддю губземвідділу, з продовольчого питання, за доповіддю відділу соцзабезпечення, губраднаргоспа та відділу праці. Найважливішою задачею радянської влади було визнано задачу “розшарування села”, звільнення середнього і бідного селянства з-під влади “контрреволюційних впливів сільської отаманщини і куркулів”
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 823 – 829.

Київ. Утворення спеціальної комісії на чолі з О. Саліковським для організації зустрічі голови Директорії Головного отамана військ УНР С. Петлюри. Вхід на вокзал та до зали Купецького зібрання був лише за попередньою реєстрацією та перепустками. На 23 травня громадяни міста мали прикрасити його прапорами, килимами, квітами та портретами.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня, 22 травня.

Київ. Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна у порозумінні з польським і українським вищим командуванням, про дозвіл вільної торгівлі споживчими продуктами першої необхідності; гарантувалося усім мешканцям міст і сіл звільнення від реквізицій як продуктів, привезених на ринки, базари та ярмарки, так і гужового транспорту.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 22 травня.

Харків. Відкрито Центральний селянський будинок, при якому влаштовано сільськогосподарський музей, книгозбірню, інформаційно-довідкове бюро, кінотеатр і їдальню.
Вісті ВУЦВК Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. – 1920. – 15 липня.

В газеті “Одеський комуніст” за підписом Сумний опубліковано вірш “Відплата”, який став першим українським опублікованим віршем В. Сосюри після його переходу на бік Червоної армії.
Одеський комуніст. – 1920. – 20 травня.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Спільне засідання вінницької та кам’янецької Національних рад. Ухвалено перейменувати кам’янецьку Національну раду на повітову.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 червня

Київ. У місті перебувала делегація польського міністерства закордонних справ на чолі з Р. Кнолем, яка провела низку зустрічей з представниками установ і політичних груп. На підставі зібраного про Україну матеріалу до Києва мала бути направлена польська консульська місія.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 2 червня; Україна. – 1920. – 2 червня.

Вінниця. Засідання РНМ УНР, на якому заслухані доповідь прем’єр-міністра І. Мазепи про демісію Кабінету народних міністрів під його керівництвом; доклад І. Мазепи про необхідність скасування посади головного комісара і про асигнування певної суми на відновлення державної праці на місцях; ухвалено законопроект про поліпшення матеріяльного стану служачих місцевих державних установ.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 14.

Київ. Повідомлення про збори ініціативної групи Товариства польсько-українського культурного зближення у складі П. Стебницького, В. Прокоповича, П. Зайцева, Л. Старицької-Черняхівської, М. Бурачека, В. Клінгера, З. Волосевича, Т. Загурського.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.