Інститут історії України Національна академія наук України

Молоді гірнячки м.Горлівки звернулися до дівчин та жінок Донбасу із закликом оволодювати шахтерськими професіями, щоб замінити чоловіків, які пішли на фронт. До середини 1944 жінки складали майже третину забійників та понад 40% усіх робітників на шахтах Донбасу.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Відбудований та став до ладу Старо-Енакіївський коксохімічний завод.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.394.

Окупанти спалили у грудні частково село Жабориця Баранівського району Житомирської області, загинуло 7 жителів; повністю село Шабельня (загинуло 27 жителів) Дашівського району та 130 дворів села Майдан-Бобрик (загинув 21 житель) Хмільницького району Вінницької області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.124, 505, 506.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Молоді гірнячки м.Горлівки звернулися до дівчин та жінок Донбасу із закликом оволодювати шахтерськими професіями, щоб замінити чоловіків, які пішли на фронт. До середини 1944 жінки складали майже третину забійників та понад 40% усіх робітників на шахтах Донбасу.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Відбудований та став до ладу Старо-Енакіївський коксохімічний завод.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.394.

Окупанти спалили у грудні частково село Жабориця Баранівського району Житомирської області, загинуло 7 жителів; повністю село Шабельня (загинуло 27 жителів) Дашівського району та 130 дворів села Майдан-Бобрик (загинув 21 житель) Хмільницького району Вінницької області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.124, 505, 506.

Почався наступ радянських військ на Правобережній Україні (продовжувався до 17 квітня 1944) – наступальні операції військ 1, 2, 3, 4-го Українських та 2-го Білоруського фронтів. Включав 10 операцій: Житомирсько-Бердичівську, Кіровоградську, Корсунь-Шевченківську, Ровно-Луцьку, Нікопольсько-Криворізьку, Проскурівсько-Чернівецьку, Умансько-Ботошанську, Березнеговато-Снигірівську, Одеську та Поліську. Почалася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту (1-а гвард, 13, 18, 27, 38, 40 та 60-а армії, 3-я гвардійська та 1-а танкові армії, 2-а повітряна армія), яка продовжувалася до 14 січня 1944 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

На кіровоградському напрямі радянські війська, продовжуючи наступ, оволоділи залізничною ст.Хирівка.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.387.

Партизанський загін під командуванням І.Урсола розгромив ворожий гарнізон та захопив Бахчисарай.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.387.

Окупанти спалили повністю село Рижів Чуднівського району Житомирської області, загинуло 36 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.118.

Нацисти ліквідували єврейські табори в Тарасовці (розстріляно 438 євреїв), Краснополка, Михайлівці (350 євреїв) Вінницької області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.16.

На кіровоградському напрямі радянські війська, продовжуючи наступ, оволоділи залізничною ст.Хирівка.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.387.

Партизанський загін під командуванням І.Урсола розгромив ворожий гарнізон та захопив Бахчисарай.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.387.

Окупанти спалили повністю село Рижів Чуднівського району Житомирської області, загинуло 36 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.118.

Нацисти ліквідували єврейські табори в Тарасовці (розстріляно 438 євреїв), Краснополка, Михайлівці (350 євреїв) Вінницької області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.16.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Київський медичний інститут нагороджено орденом Червоного Прапора у зв’язку з 100-річчям з дня заснування і за видатні заслуги в галузі підготовки медичних кадрів.
Радянська Україна. – 1944. – 26 грудня.

При Українській державній філармонії відкрито музичний лекторій для дітей.
Радянська Україна. – 1944. – 10 грудня.

Наркомату сільськогосподарського машинобудування було передано кілька великих підприємств республіки: Одеський завод ім. Жовтневої революції, Осипенківський “Першотравневий”, Кіровоградський “Червона зірка”, Запорізький “Комунар”, Харківський ім. Фрунзе, “Серп і молот” та Львівський завод сільськогосподарських машин.
Історія УРСР в 8 томах, десяти книгах. Т. 8. – К., 1979. – С. 28.