Інститут історії України Національна академія наук України

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почалося будівництво міського аеропорту.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Київ, м. Розпочався випуск фільмів на Київській кінофабриці (з 1939 р. – Київська кіностудія художніх фільмів, з 1957 р. – ім. О.Довженка).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено Український фізико-технічний інститут (з 1938 р. – Харківський фізико-технічний інститут АН УРСР).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено перше в Україні творче об’єднання архітекторів – “Товариство сучасних архітекторів України” (ТСАУ).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Харків, м. Створено Українську філармонію (Укрфіл) та її представницькі пункти у деяких окружних центрах. До складу філармонії входили чоловічий вокальний квартет ім. М.Лисенка, український концертно-вокальний ансамбль, Харківська окружна хорова капела, капела бандуристів, симфонічний оркестр, оркестр народних інструментів, ансамбль російських народних інструментів ім. В.Андрєєва, струнні квартети ім. М.Леонтовича та ім. Вільйома, декілька концертних бригад.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почав видаватися музичний журнал “Музика – масам”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено Всеукраїнське товариство революційних музикантів (ВУТОРМ). Українська музично-громадська організація постала внаслідок реорганізації Музичного товариства ім. М.Д. Леонтовича; об’єднувало композиторів і виконавців. У 1931 р. “вутормівці” перейшли до новоствореної асоціації “Пролетармуз”. Остання ліквідована після виходу постанови ЦК ВКП(б) “Про перебудову літературно-художніх організацій” від 23 квітня 1932 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.347.

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про кредитово-кооперативні організації”.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший. – 1928. — № 5. — Ст.59;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 11 квіт

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Москва, м. Президія ЦВК СРСР видала постанову «Про посилення діяльності районних, волосних та сільських ревізійних комісій».
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 6

Москва, м. РНК СРСР затвердила „Статут Всесоюзного державного акціонерного товариства „Союзхліб”, підписаний 20 червня 1928 р. заступником народного комісара зовнішньої і внутрішньої торгівлі СРСР Зінчуком. Документ містив розділи: І. Загальні положення; ІІ. Статутний капатіл товариства, ації, права і обов’язки їх власників; ІІІ. Органи управління і ревізії товариства: а) загальне зібрання акціонерів; б) рада; в) правління; г) ревізійна комісія товариства; ІУ. Звітність у справах товариства, розподіл прибутку і видача девіденда. Метою товариства „Союз хліб” проголошено „заготівлі, збут і переробка хліба, зернофуражу, масло насіння і продуктів їх переробки”. Визначалися основні напрями діяльності товариства: заготівля, купівля і переробка хліба, зернофуражу і масло насіння на терені СРСР; експлуатація, аренда, придбання у власність, спорудження для власних потреб та для потреб інших державних і кооперативних організацій млинів, маслоробних заводів, елеваторів, сушилок, амбарів, складів та ін.; закупівля у межах СРСР та за кордоном реманент, машини і матеріали, необхідні для спорудження, оснащення, експлуатації та ремонта підприємств товариства; збереження і перевезення територією СРСР та за кордоном належних товариству продуктів і товарів по залізницях, водних шляхах та гужовим транспортом, купівля, аренда та експлуатація необхідних транспортних засобів; проведення торгівлі хлібними та іншими зерновими та фуражними продуктами, необхідними асортиментними товарами на території СРСР та за кордоном; здійснення комісійних операцій з зерном, фуражем, маслонасінянм та продуктами їх переробки; відкриття контор, відділень, зсипних пунктів та терені СРСР; користування різного роду позиками; участь у якості засновника, пайщика чи акціонера у різних державних об’єднаннях, дотичних до „Союз хліба” по роду діяльності; організація науково-дослідницьких і лабораторних установ, видання наукових, довідкових та інших праць і періодичних видань тощо.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел второй. – 1928. — №

Київ, м. Народилася Кузякіна Наталія Борисівна (пішла з життя 22.05.1994, Санкт-Петербург) – український літературознавець, театрознавець, критик, доктор мистецтвознавства (1971), професор (1972). Закінчила 1948 Київський університет, 1962-68 – співробітник Інституту мистецтва, фольклору та етнографії, 1969-72 – викладач Київського театрального інституту, з 1972 – Ленінградського інституту театру, музики та кінематографії; досліджувала українську драматургію та режисуру, творчість І. Кочерги, Л. Українки, Л. Курбаса, М. Куліша, О. Довженка; автор сценаріїв документальних фільмів „Пастка” і „Тягар мовчання” (1991, Київнаучфільм) – про останні дні життя Л. Курбаса і М. Куліша на Соловках.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.342.