Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Відбулося відкриття Всесоюзної вахти пам’яті, яка традиційно проводилася напередодні свята Перемоги.
Радянська Україна. – 1985. – 26, 27 квітня.

У Варшаві підписаний “Протокол про продовження строку чинності Договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу від 14 травня 1955 року”.
Радянська Україна. – 1985. – 27 квітня.

Київ. Відбулося засідання підкомісії з питань природничих наук Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО. Голова Комісії, заступник міністра закордонних справ України Ю. Кочубей вручив голові Національного комітету УРСР з програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” віце-президенту АН УРСР К. Ситнику отримані з ЮНЕСКО сертифікати, які засвідчують включення заповідників Чорноморського і “Асканія-Нова” до всесвітньої мережі біосферних заповідників.
Радянська Україна. – 1985. – 27 квітня.

Міжнародний рік миру. Підбивачи підсумки проведення в Україні міжнародного року миру, перший заступник голови Ради міністрів УРСР Є.Качаловський заявив, що тільки протягом цього року в республіці було проведено 175 тисяч антивоєнних заходів, у яких взяло участь 40 млн. осіб: представники усіх верств населення, а також іноземні студенти, спеціалісти і туристи. Багато з цих заходів мали інтернаціональний характер: круїз по Дніпру; молодіжний фестиваль “Пісня в боротьбі за мир”; велогонка миру-86; міжнародні наукові семінари, симпозіуми, інші акції.
Радянська Україна. – 1987. – 25 лютого.

Кращим футболістом СРСР 1986 року визнаний Олександр Заваров (“Динамо” Київ). Друге і третє місце посіли його товариші по клубу Ігор Бєланов і Олег Блохін. Кандидатами на кращу трійку було названо 22 спортсмени з семи команд вищої ліги, з них 11 – з київської команди “Динамо”.
Радянська Україна. – 1987. – 4 січня.

У Києві протягом року побудовано 1261,2 тисячі квадратних метрів житла, новосілля справили 126 тисяч киян. Вищі учбові заклади підготували 25,4 тис. спеціалістів. З грифом “Київ” видано 142 мільйони примірників книг і брошур. Працювало 299 масових бібліотек, 95 клубних закладів, 152 кіноустановки, 23 музеї і 23 професійних театрів.
Вісті з України. – 1987. - № 7, лютий.

У Нью-Йорку опублікована книга одного з провідних західних радянологів Роберта Конквеста “The Нarvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine” (“Жнива скорботи”. Радянська колективізація і голодомор”), яка показала світові правду про голодомор 1932-1933 років ще тоді, коли не тільки в Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавався навіть самий факт голодомору. Ця праця стала важливим джерелом для світової історії ХХ ст. На основі ґрунтовних досліджень автор показав причини і наслідки жахливої трагедії, узагальнив наукові матеріали, а також спогади сучасників. 1994 р. Р.Конквест за працю „Жнива скорботи” був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка.
Сучасність (Мюнхен). – 1988. - № 1. – С.123-126; Шевченківські лауреати. 1962-2001. – К., 2001. – С.255-256.

Всесоюзний рейд “За ефективну працю і здоровий побут”. Головна мета - надати боротьбі з будь-якими порушеннями дисципліни, пияцтвом і алкоголізмом масового, наступального характеру.
Радянська Україна. – 1986. – 26 січня.

В Еквадорі з великим успіхом пройшли гастролі Державного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г.Верьовки під керівництвом народного артиста СРСР А.Авдієвського.
Радянська Україна. – 1986. – 25 квітня.

На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулося два вибухи. Катастрофа сталася у зв’язку з експериментом, який проводився з 25 квітня. Суть його полягала в тому, аби експериментально перевірити, скільки електроенергії видасть турбогенератор у режимі холостого ходу. Вибухи спричинили до руйнування реактора на будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора. Із 192 т палива, що знаходилося в реакторі 4-го блоку, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив 50 мільйонів кюрі. Гарячий струмінь від реактора піднявся на висоту понад кілометр, впавши пізніше на кількасот метрів. Хмара, що виникла над ЧАЕС, під дією вітру пізніше посунулася на північ, накривши собою українське Полісся, деякі регіони Білорусії і Росії. Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції та Фінляндії, а згодом – у Польщі, Німеччині, Франції. Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тис. кв. км. у 74 районах 12 областей. На цій площі розташовані 2294 населених пункти. У цілому в Україні потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 млн. осіб, серед них близько мільйона дітей.
Чорнобиль. Десять років подолання. За матеріалами Мінчорнобиля України. – К., 1996. – С.3-4; Барановська Н.П. Об’єкт “Укриття”: проблеми, події,

На місце катастрофи на Чорнобильській АЕС прибули підрозділи пожежної охорони ЧАЕС і міста Прип’яті під командуванням лейтенантів В.Кибенка і В.Правика. Вони почали боротьбу з вогнем, що спалахнув на покрівлі, у приміщенні поблизу зруйнованого реактора. Це дозволило запобігти розповсюдженню пожежі у бік 3-го енергоблоку. Незабаром прибули пожежні з Чорнобиля, Києва та інших районів, командування якими очолив майор Л.Телятників. Фактично всі, хто першими включився в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.
Барановська Н.П. Об’єкт “Укриття”: проблеми, події, люди. – К., 2000. – С.18-20; Чорнобиль. Десять років подолання. За матеріалами Мінчорнобиля У

Пожежа на Чорнобильській АЕС локалізована. Під час аварії на станції знаходилось близько 200 осіб обслуговуючого персоналу. Дев’ять з них отримали опіки різного ступеня, один помер у лікарні, три - у тяжкому стані. Всього в лікарню доставлено для обслідування 108 осіб, у тому числі 20 працівників пожежної охорони. В ніч на 27 квітня 26 осіб спецрейсовим літаком відправлено у Москву.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.79.

Довідка про вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС була передана в ЦК Компартії України.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.79.

Інформація про аварію на ЧАЕС за підписом першого секретаря ЦК Компартії України В.Щербицького була направлена в ЦК КПРС.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.79.

Урядова комісія прибула на Чорнобильську АЕС.
Барановська Н.П. Об’єкт “Укриття”: проблеми, події, люди. – К., 2000. – С. 23.

Болгарія. Почалися гастролі Державного академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка.
Радянська Україна. – 1986. – 27 квітня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Київ. V з’їзд вчителів УРСР, на якому обговорювалось питання “Про хід виконання в республіці рішень ХХVІІ з’їзду КПРС і XXVII з’їзду Компартії України, основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи по дальшому підвищенню якості навчання і комуністичного виховання підростаючого покоління”.
Літературна Україна. – 1987. – 21 травня;Радянська Україна. – 1987. - 17, 19 травня.