Інститут історії України Національна академія наук України

Москва. Нарком внутрішніх справ СРСР Л.Берія надіслав директиву прикордонним військам Західного округу розпочати підготовку до виселення жителів прикордонної смуги.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Миколаїв. Ряд колгоспів області розводять у себе уссурійських єнотів. В колгоспах Цюрупинського, Білоозерського, Голопристанського, Каховського і Херсонського районів налічується вже 17 єнотових ферм. Єнотів розводять також окремі колгоспники, робітники і службовці. За добрі показники по розведенню єнотів службовці міста Херсона Кісальніков і Пісхайтен завоювали право бути учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 р.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 8 березня.

Харків. Пішов з життя Жуков Костянтин Миколайович (народився в 1873 р.) — російський і український архітектор, теоретик і практик неоукраїнського стилю (українського модерну). З 1919р. працював у Харкові, де спорудив будинки реального і художнього училищ (1911-1913 рр.) Професор Харківського художнього інституту.За його проектами зведено Будинок учителя (у стилі конструктивізму), павільйон з боку Мироносницького скверу (необароко); обидва у 1920ті роки у Харкові. Автор книги «Український модерн 20го століття і його стилістичні джерела» (1935 р.).
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.243.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Києві відбувся симфонічний концерт, на якому вперше в Україні прозвучала 6-та симфонія Д.Шостаковича.
Комуніст. – 1941. – 11 березня.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Кемеровським електромеханічним заводом “Кузбаселектромотор”, створеним на базі евакуйованого устаткування частини цехів Харківського електромеханічного заводу з виготовлення електромашин і апаратів випущена перша продукція.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

У Львові урочисто відзначено шевченкові роковин: в православній церкві відправлено панахиду, в оперному театрі відбулась шевченківська академія.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

На Волині в Лубенській окрузі за дозволом німецької влади відновила свою діяльність “Просвіта”. В Дубенщині “Просвіта” нараховувала вже 185 читалень. В Дубно відкрився музичний інститут.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

На початку місяця в Кам’янці Київської області знищено понад 110 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

Окупанти спалили повністю село Микитівку Ямпільського району Сумської області, загинуло 16 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.287.

Розпорядження гебітскомісара про умови, за яких можливо розпочинати навчання в освітніх закладах Полтавщини.
Німецькі окупанти на Полтавщині (1941–1943 рр.). Зб. док. – Полтава, 1947. – С. 41.

В Станіславі відбулися урочисті збори, проведені в рамках відзначення “Шевченківських днів”. Взяли участь голова УОК М.Лепкий, єписком-помічник І.Лятошевський, голова Українського освітнього товариства Ю.Каменецький та інші.
Андрухів І.О., Француз А.Й. Станіславщина: двадцять буремних літ (1939–1959). – Рівне – Івано-Франківськ, 2001. — С. 88–89.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.