Інститут історії України Національна академія наук України

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Київ. Розпочав працювати завод телефонної апаратури Міністерства зв’язку СРСР. Випускалися номерні комутатори, призначені для телефонізації колгоспів, сільрад та районних центрів України, різні контрольно-вимірні прилади та інша апаратура.
Радянська Україна . – 1947. – 11 липня.

Білгород-Дністровський. На рибоконсервному заводі став до ладу новий потужний холодильник, розрахований на одночасне зберігання 80 тонн свіжої риби.
Радянська Україна . – 1947. – 27 липня.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У відбулась нарада редакторів і завідувачів відділів пропаганди редакцій республіканських газет. Відмічено, що ряд редакцій погано виконували вказівки ЦК ВКП(б) про підвищення ролі преси в справі пропаганди марксистсько-ленінської теорії, газети рідко публікували статті з історії партії, політекономії. Редакції газет, особливо “Правда Украины” і “ Радянська Україна”, не залучали до співробітництва в газетах широкого авторського активу з числа кращих лекторів. Критики зазнала також робота газет за слабке висвітлення питань організації марксистсько-ленінського навчання.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про підсумки роботи вечірніх університетів марксизму-ленінізму за 1947-48 навчальний рік і новий набір”. Зазначено, що в окремих університетах заняття проводилися на низькому ідейно-теоретичному рівні. Мали місце факти, зокрема в Запорізькому та Чернівецькому університетах, спрощенства та відриву від сучасності у викладанні історії ВКП(б) та СРСР. Багато відділів пропаганди й агітації партійних комітетів недостатньо контролювали ідейний зміст лекцій та семінарських занять; деякі міськкоми КП(б)У несерйозно підходили до питання створення та організації роботи вечірніх університетів, насаджували велику кількість філій, що знижувало якість навчання і призводило до порушення фінансової дисципліни. ЦК КП(б)У зобов’язав міськкоми КП(б)У і директорів вечірніх університетів ліквідувати факультети й організувати навчальний процес за єдиною програмою, міськкомам КП(б)У заборонено без дозволу ЦК КП(б)У створювати філії вечірніх університетів. Від парткомів і директорів університетів вимагалося підвищити ідейно-теоретичний рівень викладання усіх дисциплін.
Радянська Україна. – 1948. – 29 липня.

Радою міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийнята постанова “Про заходи до поліпшення організації, підвищення продуктивності і впорядкування оплати праці в колгоспах” (від 19 квітня 1948 р.). Передбачалося, що при новому порядку оплати праці колгоспники, які одержали більш високий урожай, мали отримати відповідно більш високу оплату ніж ті колгоспники, які зібрали менший урожай. Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У звернули увагу голів виконавчих комітетів, секретарів парткомів, голів колгоспів на необхідність забезпечення правильного планування трудоднів у колгоспах, обліку роботи і витрати трудоднів, а також найсуворішого контролю за економним витрачанням і правильністю нарахування трудоднів.
Радянська Україна. – 1948. – 3 липня.

Дніпропетровськ. Автозавод освоїв масове виробництво автокранів для новобудов країни.
Радянська Україна. – 1948. – 31 липня.

Завершено будівництво Харківського та Київського заводів шлакових блоків.
Радянська Україна. – 1948. – 9 липня.

Бюро ЦК ЛКСМУ ухвалило постанову з приводу критики на сторінках “Радянської України”, “Комсомольской правды”, “Сталинского племени” і “Молоді України” повісті М.Щепенка “Людина іде до сонця”, надрукованої журналом “Дніпро”. Зазначено, що редколегія журналу існувала формально, більшість членів редколегії не працювали над рукописами і не брали участі у підготовці матеріалів до друку. Відділи прози, критики і публіцистики працювали незадовільно. Редколегія журналу припускала серйозні помилки у вихованні молодих письменників. Визнавши, що відділ пропаганди і агітації ЦК ЛКСМУ погано керував журналом “Дніпро”, бюро ЦК комсомолу України накреслило ряд заходів щодо поліпшення роботи журналу і зміцнення його редколегії.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

Львів. Обласне видавництво “Вільна Україна” надіслало звіт Львівському обкому КП(б)У про свою роботу за перше півріччя 1948 р. Відмічено, що місцеві письменники, яким були замовлені нариси про колгоспне село і стахановців Львова “не могли зрозуміти” подій у західноукраїнському селі, а також “героїку стахановської праці”. Твори, які вони подавали, „не підлягали навіть переробці”.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 568.

У відділі преси Управління пропаганди й агітації ЦК КП(б)У відбулася нарада директорів і головних редакторів республіканських книжкових видавництв, керівників республіканського Управління у справах поліграфії і видавництв, Головпапірзбуту та книготоргівельних організацій. Піддано критиці Укрполітвидав, який мало випускав творів з питань марксистсько-ленінської теорії; Сільгоспвидав УРСР, який не випустив жодної із запланованих книжок з економіки і організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Відмічено, що видавництво “Радянська школа” у деяких перероблених і новостворених підручниках допустило аполітичність і неохайність, ряд книг вийшли з друкарськими помилками, брудними ілюстраціями, порожніми сторінками.
Радянська Україна. – 1948. – 13 липня.

Інститут літератури Академії наук УРСР одержав у подарунок від доктора університету в місті Варні (Болгарія) М.Бредихіна рукопис Лесі Українки – драматичний етюд “Айша і Мохамед”.
Літературна газета. – 1948. – 15 липня.

Харків. Відбудований завод імені Дзержинського випустив першу партію післявоєнних фотоапаратів “ФЕД”.
Радянська Україна. – 1948. – 2 липня.

Карлові Вари (ЧССР). Відбулася нарада представників урядів ЧССР і СРСР. На вимогу міністра закордонних справ СРСР А.Вишинського приймається рішення щодо ліквідації Української католицької церкви в Чехословаччині. Акцією ліквідації церкви зі сторони ЧССР керували Ч.Цісарж, Г.Гусак, З.Фірлінгер, Л.Голдош, зі сторони СРСР – представник РПЦ архиєпископ Євлентій (Воронцов).
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

Сталіно. Відбулася виїзна сесія відділення технічних наук Академії наук УРСР. Розроблено заходи щодо найшвидшого впровадження у виробництво наукових робіт і відкриттів радянських учених.
Правда Украины. – 1949. – 25 сентября.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.