Інститут історії України Національна академія наук України

Поїздка головного отамана С.Петлюри, головного державного інспектора В.Кедровського та державного секретаря Л.Шрамченка на фронт до Нової Ушиці для з’ясування настроїв армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 310.

Кам’янець–Подільський. Засідання Ради міністрів УНР за участю С.Петлюри і генерала М.Юнакова, де обговорювалися перспективи подальших дій. Вирішено 16 листопада урядовим структурам виїхати з Кам’янця, залишивши у ньому частину урядовців на чолі з міністром віросповідань І.Огієнком. Штаб головного отамана послав польському командуванню телеграму, у якій пропонував зайняти район Кам’янці за умови залишення у ньому української цивільної влади, збереження прав українського населення і цілості державного майна УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 310–311.

Кременчук, Кременчуцької губернії. І губернська конференція КП(б)У.
Вісті (Кременчук). – 1920. – 18 листопада.

Сімферополь. Вступ до міста частин Червоної армії. За іншими джерелами, це сталося 14 листопада. За іншими документами це сталося 15 листопада
Історія міст і сіл УРСР. Кримська область. – К., 1974. – С. 113; Більшовик (Одеса). – 1920. – 17 листопада.; Борьба за советскую власть в Крыму. – Сим

ст. Джанкой. Вступ частин Червоної армії.
Хроника революционных событий в Крыму. – Севастополь, 1969. – С. 172.

Крим. Наказ командуючого Південним фронтом М.В. Фрунзе військам Південного фронту про знищення залишків врангелевців.
Борьба за советскую власть в Крыму. Документы и материалы. – Симферополь, 1967. – Т. ІІ. – С. 309 – 310.

Харків. Відкриття І Всеукраїнського агрономічного з’їзду, на якому заслухано доповіді про становище сільського господарства та визначено переспективи соціалістичного землеустрою.
Вісті (Харків). – 1920. – 14 листопада.

Кам’янець-Подільський. Повідомлення про початок видання Військово-історичною управою Генерального Штабу Дієвої армії УНР “Військово-історичного збірника”.
Українське слово (Станіславів). – 1920. – 13 листопада.

Рига (Латвія). Нарада представників польської і російсько-української мирних делегацій, на якій обговорювалося питання про порушення польською стороною умов про перемир’я на фронті.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т. 3. – С. 469 – 474.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Комнезами Полтавського повіту відправили голодуючим РСФРР 60 вагонів продовольства.
Селянська Правда, Харків, 1921, 27 листопада.

Комнезами Роменського повіту Полтавської губернії відправили голодуючим Саратовської губернії 43 вагони продуктів.
Известия, Одесса, 1921, 19 ноября.

Комнезами Чернігівської губернії передали голодуючим Поволжя 70 вагонів продовольства.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Одеса. Створено шкіряний трест, що об’єднував шкіряні та взуттєві фабрики губернії.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Харків. Українська економічна рада затвердила постанову про трестування паперової промисловості.
Коммунист, Харьков, 1921, 13 ноября.

Харків. Колегія відділу охорони праці Південбюро ВЦРПС затвердила нову систему реєстрації нещасних випадків на виробництві. Згідно з цією системою на кожному підприємстві мала призначатися особа, яка відповідала б за своєчасне й точне повідомлення органів охорони праці про нещасні випадки. У дрібному і приватному виробництві відповідальною особою вважався керівник підприємства. В органах Наркомату праці інструктори мали заводити книги реєстрації нещасних випадків по окремих підприємствах.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 13 листопада.