Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

15-18 липня 1919 (середа-п’ятниця)

Галицька армія і урядові структури ЗОУНР залишили свою територію і перейшли до Наддніпрянської України. Східна Галичина була повністю окупована Польщею. Західно-Українська Народна Республіка проіснувала на власній території 8,5 місяців. Формування правових засад державної влади в ЗУНР, організація національних владних структур усіх рівнів базувалися на демократичних принципах, поважанні прав людини і національних меншин, врахуванні соціальних потреб народу. Як і провід УНР, керівництво ЗУНР розташувалося у Кам'янці-Подільському. Галицьке військо нараховувало 12 піших і одну кінну бригади чисельністю біля 50 тис. вояків, на озброєнні яких знаходилось 603 кулемети і 187 гармат. Разом з тиловими частинами Галицьке військо складало близько 85 тис. вояків. УГА зосередилася в районі Нова Ушиця - Проскурів.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. — Том 1. — С. 29; Довідник з історії України — С. 908; Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні

Середина липня 1919

Командування Галицької армії на чолі з М.Тарнавським розробило три варіанти подальших дій: відновити бойові дії з метою Визволення Галичини; взяти участь у наступі на Київ; відступити до Одеси, Миколаєва, Херсона, налагодити зв'язок з Заходом, повернути з Італії військовополонених галичан. Над цим в Італії працювала місія УНР під проводом О.Севрюка. Йшли переговори про сформування в таборі Кассіно чотирьох дивізій по 12 тис. стрільців кожна.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 223-224.

Друга половина липня 1919

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

17 липня 1919 (четвер)

Штаб Дієвої армії УНР видав наказ про координацію дій з повстанськими загонами. Отаману Ангелу наказувалося захопити станції Бахмач, Крути, Гребінку, місто Чернігів; увійти в зв'язок з отаманом Соколовським на правому фланзі і отаманом Зеленим на лівому і наближатися до Києва.
Известия ВУЦИК. - 1919- 14 августа..

17 липня 1919 (четвер)

Київ. Рада робітничо-селянської оборони УСРР видала постанову "Про придушення куркульських і білогвардійських заколотів на селі", де йшлося про надзвичайні методи боротьби — кругову поруку, воєнну блокаду, захоплення заручників, накладання контрибуцій, виселення керівників повстань.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 153.

17 липня 1919 (четвер)

Кам'янець-Подольський. Головний отаман С.Петлюра зустрівся з делегацією єврейського населення. Основною темою переговорів була доля євреїв в українській революції. Сторони обговорили питання про причини погромів, до єврейського населення була висунута вимога не підтримувати більшовиків.
Петлюра С.В. Статті, листи, документи. - Нью-Йорк, 1979. — Т. 2. — С. 375-379.

17 липня 1919 (четвер)

Кам'янець-Подільський. Кабінет міністрів УНР ухвалив рішення про надання допомоги біженцям з Галичини.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 14. — Арк. 175.

17 липня 1919 (четвер)

Одеса. Відбулось засідання комісії допомоги жертвам погромів при Одеському губвиконкомі. Доповідав член комісії, якій щойно повернувся з відрядження до Київської і Подільської губерній. Комісія ухвалила рішення про евакуацію постраждалих з погромлених місцевостей до Одеси, Миколаїва, Херсона та Єлісаветграда.
Одеський коммунист. — 1919. — 18 июля.

17-20 липня 1919

Одеса. Окружний з'їзд партії боротьбистів, на якому були представники від Одеси, Миколаєва, Херсона, Єлісаветграда, Анан'єва, Вознесенська обговорив сучасний момент, тактику партії у відношенні до інших партій, земельне питання тощо. З'їзд ухвалив підтримати лінію ЦК, спрямовану на якнайшвидше порозуміння з КП(б)У для остаточного об'єднання.
Боротьба. — 1919. — 15 липня.

Липень 1920

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Липень 1920

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Липень – серпень 1920

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Липень 1920

Кам’янець-Подільський. З ініціативи місцевої громадськості відкрито українську народну консерваторію.
Слово. – 1920. – 24 жовтня.

16 – 19 липня 1920 (п’ятниця – понеділок)

Харків. ІV Всеукраїнський з’їзд української партії лівих соціал-революціонерів (борбистів) за участю 64 делегатів з вирішальним голосом і 18 – з дорадчим, на якому ухвалено рішення про об’єднання з КП(б)У.
Борьба (Харків). – 1920. – 16 липня, 18 липня, 20 липня.

17 липня 1920 (субота)

Наказ Маріупольського військревкому про проведення чистки радянських установ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 318.

17 липня 1920 (субота)

Харків. Опубліковано Тимчасовий статут про межові технікуми УСРР, завданням яких була підготовка техніків-інженерів з геодезичної та землевпорядкувальної спеціальностей.
Вісті ВУЦВК Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. – 1920. – 17 липня.

17 липня 1920 (субота)

Харків. При РНК УСРР засновано Центральну раду захисту дітей, до складу якої увійшли комісари освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, продовольчих справ, хліборобства, по одному представнику від Півдбюро ВЦРПС, жіночих робітничих організацій та організації робітничої молоді. Очолив раду голова Ради народних комісарів Х. Раковський. Рада координувала працю усіх комісаріатів в галузі охорони життя, здоров’я і розвитку дітей та здійснювала керівництво діяльністю місцевих рад захисту дітей.
Вісті ВУЦВК Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. – 1920. – 17 липня.

17 липня 1920 (субота)

ст. Ряшів. Засідання РНМ УНР, на якому заслухані доклад голови військової місії в Варшаві генерала В. Зелінського в справах постачання армії зброєю й одягом, позички від польського уряду на суму до 500 млн. польських марок, про становище експедиції заготовлення державних паперів в Варшаві; доклад міністра юстиції А. Лівицького в справі Східної Галичини і лист голови Директорії УНР до начальника Польської держави в цій справі. РНМ УНР погодилась зі змістом листа С. Петлюри, в якому порушувалися такі проблеми як надання амністії галичанам, які боролися за суверенність Східної Галичини, а тепер опинился в польському полоні або за гратами; вільний вступ боєздатних галичан до армії УНР; залучення галичан до участі в праці місцевих органів влади; переговори представників уряду Польщі з представниками українського населення Східної Галичини.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 75; Петлюра С. Статті, листи, документи. – Нью-Йорк, 1956 . – Т. І – С. 266 – 269; Україна. – 1920. – 7 серпня