Інститут історії України Національна академія наук України

Зі складу КОВО до Фінляндії було надіслано декілька стрілецьких дивізій та авіаескадрилій, три танкових полки, три артилерійських полки Резерву головного командування, два зенітноартилерійських дивізіони, 9 окремих зенітних батарей, десантна бригада, 24 лижних батальйони тощо. З Одеської військової округи було надіслано чотири дивізії, одну бригаду, три авіаполки. В Харківській військовій окрузі із комсомольцівдобровольців було сформовано два лижні батальйони (75-й та 76-й) до 900 осіб кожний.
Б езсмерття. Книга Пам’яті України. 19411945. — К., 2000. — С.36; Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфлыктах (19291941гг): боевой

Лондон. Англійський уряд схвалив позицію СРСР щодо Норвегії і Швеції, водночас відмовився виступити посередником у радянсько-фінських взаєминах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.163.

Ташкент. Відкрилася виставка робіт художників України. Демонструвалися близько 300 експонатів з живопису, скульптури, графіки, у тому числі роботи видатних українських художників Кричевського і Шовкуненка, Касіяна і Костецького, Пустовойта, скульпторів Гельмана, Іванова, Петрашевичтаін.
Культурне будівництво вУкраїнській РСР. 1928 —червень 1941. Збірник документів і матеріалів. — К., 1986. — С.299.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Києві відбувся урочистий вечір присвячений 70-річчю з дня народження Лесі Українки, на якому були присутні сестри поетеси – Олена та Ірина Косачі.
Комуніст. – 1941. – 25 лютого.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Розпорядження голови Чернігівської районної управи старостам районів та м. Чернігова про заборону утворення спілок та проведення населенням зборів. Дозволялося відкривати лише хорові товариства.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 92.

Фрезувальник Уралвагонзаводу Д.Босий (Нижній Тагіл), виконавши у лютому за зміну завдання на 1480%, започаткував рух тисячників (одну з форм соціалістичного змагання).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 86–87.

Рішенням Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР на базі евакуйованих Київського державного університету ім. Т.Шевченка і Харківського державного університету ім. О.Горького в м. Кзил-Орда Казахської РСР утворено Об’єднаний український державний університет (ОУДУ), який очолив ректор КДУ професор О.Русько. На початку роботи ОУДУ на його шести факультетах (фізико-математичному, хімічному, біологічному, філологічному, історичному та юридичному) навчався 331 студент. Навчальну та науково-дослідницьку роботу проводили 23 кафедри. Професорсько-викладацький склад нараховував 83 особи, в т.ч. 8 професорів і 28 доцентів, кандидатів наук.
Вища школа Української РСР за 50 років. Ч.1, К.,1967;Історія Київського університету. 1834-1959; К., 1959;Харьковский университет в годы Великой Отечест

В Станиславові був створений Державний симфонічний оркестр. Його диригентом був проф. Микола Колесса.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Керівник робочої групи з вербування робочої сили для Німеччини В.Мансфельд визначив потребу постачання з України 290.000 сільськогосподарських робітників, 50.000 промислових робітників зі Сталіно та 30.000 з Києва.
Herbert Ulrich. Fremdarbeiter: Politik und Praxis des „Auslдnder-Einsatzes” in der Kriegswirtschaft des Dritten Reiches, Bonn: Dietz, 1999. – S. 183.

РНК Криму прийняла постанову “Про постачання колісних тракторів для потреб фронту”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 155.

Нацисти розстріляли в с. Домаха Лозовського району Харківської області 22 особи віком від 15 до 60 років.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 155.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.