Інститут історії України Національна академія наук України

У Харкові митрополитом Феофілом (Булдовським) було створене Харківське єпархіальне управління УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 46.

У шталагах рейхскомісаріату Україна за грудень місяць загинуло 33 713 радянських військовополонених. Загальна чисельність полонених у таборах становила 176 тис., з яких тільки 112 тис. були спроможні працювати.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. – С. 164

Наприкінці місяця відбулися розстріли єврейського населення у Донецькій обл. жертвами яких стало 240 жителів м. Костянтинівка та близько 500 мешканців м. Макіївка.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 43.

Правитель Трансністрії І.Антонеску видав указ про депортацію всіх євреїв з Одеси. До кінця січня 1942 р. було вивезено з міста 12 234 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 130.

Для керівництва господарством у текстильній та паперовій галузях рейхскомісар України заснував союз для волоконного господарства, який охоплював виробництво з такої сировини, як: бавовна, льон, коноплі, вовна, тваринне волосся, інші подібні сировини та целюлози, папір, та побічні продукти.
Волинь. Український часопис. – 1942. – Ч. 99. — 26 грудня. – С.4.

Оберштурмфюрер СС Кунтце направив службове повідомлення про масове знищення хворих і поранених військовополонених у Бердичівському “виховально-трудовому” таборі.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 180–183.

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

На Україні діяло понад 1 тис. підпільних партійних і комсомольських органів (в т.ч. 9 обкомів партії), організацій і груп, 5 великих партизанських з’єднань, близько 900 партизанських загонів і понад 1 тис. диверсійних і розвідувальних груп (близько 77 тис. осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

В Криму діяли 106 підпільних організацій та груп (понад 1300 осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Внаслідок зради в м. Миколаєві “Миколаївський обласний підпільний центр” був знищений. Керівне ядро “Центру” і багато рядових учасників його заарештовані і розстріляні.
Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. Симферополь, 1975. – С. 152.

Наказ Бердичівського гебітскомісара про те, що кожний бургомістр, староста зобов’язаний арештувати через допоміжну поліцію і передати СД в Бердичеві осіб з чужої місцевості, особливо тих, які перебувають на території гебіта з грудня 1942 р.
В.Литвинов. Операция “Черный дятел”. – К., 1981. —С. 63.

Попередження командуючого німецькими збройними силами на Україні про заборону з’являтися в зоні лісів, що стосувалося як чоловіків, так і жінок та дітей, щодо яких в разі порушення, застосовувався розстріл. Що ж до тих, хто переховував у себе зброю, амуніцію, вибухові речовини чи німецьку уніформу, застосовувалися такі заходи: будинок спалювали, а сім’ю відправляли в табір. В.Литвинов.
Операция “Черный дятел”. – К., 1981. —С. 75.

В кінці місяця сформоване партизанське з’єднання чисельністю 310 осіб у складі двох загонів “За перемогу” і “25 років України”. Командиром з’єднання став С.Маліков, комісаром Л.Бугаєнко.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 60.

Окупанти спалили 364 двори с. Нова Гута Середино-Будського району Сумської області, загинуло 87 жителів; повністю с. Серники Зарічненського району Ровенської області, загинуло 685 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.287, 390.

Опублікована стаття, в якій міститься ґрунтовний аналіз харчової промисловості України, зокрема діяльності консервних заводів від 1912 р. до 1942 р.
Донецькі новини. – 1942. – № 4. — 11 грудня. – С.4.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Житомирська область. Окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.115.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.