Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1929 1929

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

1929 1929

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 жовтня 1929 (понеділок)

Кривохиженці, м. Вінницької обл. Народився Барабан Леонід Іванович – український театрознавець, історик театру, кандидат мистецтвознавства (1969); у 1956 закінчив Чернівецький університет, у 1961 – аспірантуру при Інституті мистецтв, фольклору та етнографії (відтоді його науковий співробітник); автор книг: „Сучасна українська комедія на сцені” (1969), „Співець єднання і дружби. Михайло Старицький.” (1980) та ін.; автор досліджень про Г.Затиркевич-Карпинську, Л.Старицьку-Черняхівську, С.Черксенка, О.Ватулю; упорядник збірників української одноактної драматургії, багатотомних видань творів М.Рильського, І.Кочерги, О.Корнейчука.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.40.

Листопад 1929

Полтава, м. З кінця листопада 1929 р. до 15 січня 1930 р. проходила друга виставка картин митців Полтавської філії Асоціації художників Червоної України (АХЧУ). Представлено понад 300 полотен, у тому числі Д.І.Ангельського, Л.С.Векштейна, А.О.Волошина, М.О.Донцова, С.А.Розенбаума, В.С.Скрипника, Л.І.Щерби та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 25 грудня.

23 листопада 1929 (субота)

УСРР. У ряді міст відбулися демонстрації, збори трудящих з протестом проти “злочинної діяльності петлюрівських недобитків” – “СВУ”, які вимагали “якнайсуворіше покарати зрадників!”
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 24 листопада.

Листопад, 23 1932 (середа)

Харків. Записка Молотова для Хатаєвича. Визнав позицію Хатаєвича «неправильною, небільшовицькою», зазначив про першочерговість виконання державних завдань, не допускати «опортуністичних крайнощів» – «брати будь-який хліб і де завгодно»
Командири великого голоду. Командири великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україні та на Північний Кавказ.. 1932–1933 рр. – К., 20

Листопад, 23 1932 (середа)

Політбюро ЦК ВКП(б) у присутності Молотова, Кагановича, Сталіна ухвалило рішення про боротьбу з незаконною торгівлею хлібом, борошном, обсяг якої перевищував 16 кг, про конфіскацію зерна, борошна, печеного хліба понад встановлену норму та оголошення колгоспників чи одноосібників «спекулянтами»
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 907. – Арк. 9.

Листопад, 23 1932 (середа)

Телеграма голови ЦКК КП(б)У В. Затонського С. Косіору про застосування репресій у Макарівському районі Київської області. Особисто пропонував провести чистку районної парторганізації та занести на «чорну дошку» села Наливайківка і Фасова
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 411.

Листопад, 23 1933 (четвер)

Газета «Правда» повідомила про зустріч Сталіна, Калініна, Молотова та Кагановича з делегацією колгоспників Одеської області. Розмова тривала 3 години. Зазначено, що колгоспники відзвітували про виконання плану хлібозаготівель та завершення сібви озимих
«Правда». – 1933. – 23 ноября.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.