Інститут історії України Національна академія наук України

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Начальник поліції безпеки і СД генеральної округи Волинь–Поділля оберштурмбанфюрер Пютц зустрівся в райцентрі Березне на Рівненщині з Т.Боровцем-Бульбою. Відбулися переговори щодо співробітництва у боротьбі з радянськими партизанами. Останній давав згоду за умови визнання самостійності України та звільнення українських політичних в’язнів, включаючи С.Бандеру та Я.Стецька. Вимоги не були прийняті.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

З об’єднань групи армій “Б” і “А” сформована група армій “Дон”, яка діяла на сталінградському напрямку.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 119.

Собором єпископів Автокефальної православної церкви в Генерал-губернаторстві прийнятий “Внутрішній статут” названої церкви. Його визначальні риси: встановлення української мови урядовою мовою церкви в Генерал-губернаторстві замість польської мови; відсутність інституту Синоду і парафіяльних зібрань та рад.
Власовський І. Нариси історії Української Православної Церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 185–186.

В кінці місяці знищені залишки євреїв в Камінь-Каширському – 815 осіб та в Любешові – 295 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31.

З’єднання Південно-Західного і Сталінградського фронтів у районі східніше Калача завершили оточення 6-ї і частини 4-ї танкових армій противника (22 дивізії і понад 330 тис. осіб) і оволоділи Калачем.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 222.

Присвоєне звання Героя Радянського Союзу командиру ескадрильї 131 винищувального авіаційного полку лейтенанту П.Яровому за героїзм, виявлений в боях з гітлерівськими загарбниками. Брав участь в 10 повітряних боях. 26 липня 1942 р. Яровий залишився сам проти 5 літаків, використавши всі боєприпаси з бою не вийшов, а продовжував морально впливати на ворога, застосовуючи атаку в лоб, чим забезпечив посадку всіх бомбардувальників і зберіг життя 4 екіпажів СУ-2.
Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. документов. – К., 1963. – С. 389–391.

Житомирський генералкомісар видав розпорядження всім гебітс- і штадткомісарам встановити суворий контроль над українськими лікарями в зв’язку з наданням ними допомоги місцевим жителям по ухиленню від виїзду в Німеччину.
Житомирщина у Великій Вітчизняній війні. 1941– 1945. Зб. док. та матер. – К., 1969. — С. 77–78.

Лубенський гебітскомісар направив старостам сільських управ розпорядження про арешт усіх громадян, які ухиляються від виїзду на роботу в Німеччину.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 236.

Партизани з’єднання під командуванням О.Сабурова в результаті трьохденних боїв знищили 350 солдат і офіцерів ворога, бронемашину і гармату, збили літак-коректувальник і один літак пошкодили.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 236.

З Жовкви Львівської області депортовано в табір в Белжец 2400 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.111.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

У Львові відкрилася виставка Спілки образотворчих мистців, в якій прийняли участь 99 мистців з 400 роботами, у т.ч. М.Козик, В.Кричевський та ін.
Львівські вісті. – 1943. – 7 грудня.

Житомирська область. Окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.115.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

Окупанти спалили у листопаді 203 двори села Берестяне Устилузького району Волинської області, загинуло 14 жителів; 352 двори села Мельники Чигиринського району (загинуло 300 жителів) та 20 дворів села Павлопіль Буцького району (загинув 21 житель) Черкаської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.215, 465.

За вбивство нацистського обласного судді гітлерівці розстріляли понад 350 в’язнів Ровенської в’язниці.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.