Інститут історії України Національна академія наук України

Ужгород. 4-5 лютого на демаркаційній лінії між Карпатською Україною та Угорщиною, на відтинку Ужгороду з угорської сторони тривали обстріли території Карпатської України.
Діло. – 1939. — 7 лютого.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Західна Україна. За рішенням політбюро ЦК ВКП(б), прийнятим у грудні 1939 р., проведено насильницьке переселення військових осадників, цивільних колонистів та працівників державної лісової охорони («лісники»). Заданими НКВС УРСР депортовано 17,2 тис. сімей, або 89,1 тис. осіб (4, 2 тис. осіб з різних причин — хворіли, втекли та ін. — тоді уникнули виселення). Переважну більшість депортованих становили представники польської національності, відправлені на спецпоселенння до різних краївтаобластей Російської Федерації, а також до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

В середині лютого 7-а і 13-а армії (35 дивізій) Північно-Західного фронту (командуючий С.К. Тимошенко) подолали головну смугу оборони противника на Карельському перешийку, зламали супротив 15-ти дивізій фінської армії і почали прорив т.зв. «Лінії Маннергейма».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Зі складу КОВО до Фінляндії було надіслано декілька стрілецьких дивізій та авіаескадрилій, три танкових полки, три артилерійських полки Резерву головного командування, два зенітноартилерійських дивізіони, 9 окремих зенітних батарей, десантна бригада, 24 лижних батальйони тощо. З Одеської військової округи було надіслано чотири дивізії, одну бригаду, три авіаполки. В Харківській військовій окрузі із комсомольцівдобровольців було сформовано два лижні батальйони (75-й та 76-й) до 900 осіб кожний.
Б езсмерття. Книга Пам’яті України. 19411945. — К., 2000. — С.36; Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфлыктах (19291941гг): боевой

Москва. Ростріляно Єжова Миколу Івановича (народився 1 травня 1895 р. у Петербурзі) — генерального комісара безпеки, наркома внутрішніх справ СРСР (19361938), ім’я якого пов’язано з періодом «єжовщини» — піком сталінських репресій. Арештовано 10 квітня 1939 р. за звинуваченням «у керівництві змовницькою організацією у військах і органах НКВС, в проведенні шпигунства на користь іноземних розвідок, у підготовці терористичних актів проти керівників партії і держави і озброєного повстання проти Радянської влади», а також «у фальсифікації кримінальних справ і гомосексуалізмі».
Брюхонов Б.Б., Шошков Е.Н. Оправданию не подлежит. Ежов и ежовщина 1936-1938 гг. СПб., 1998.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Радянські війська визволили місто Боково-Антрацит Ворошиловградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.405.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Ізюмський партизанський загін під командуванням О.Резника разом з розвідниками Червоної армії біля с.Крамарівки пустили під укіс німецький ешелон з боєприпасами та продовольством.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.263.

Ізюмський партизанський загін під командуванням О.Резника разом з розвідниками Червоної армії біля с.Крамарівки пустили під укіс німецький ешелон з боєприпасами та продовольством.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.263.

Президент Чехословаччини Е. Бенеш надіслав відповідь на особисте послання Й. Сталіна від 23 січня, в якому висловив переконання в необхідності дотримання двосторонньої угоди між двома державами і розв’язання проблеми Закарпаття лише шляхом домовленості між Чехословаччиною та СРСР після завершення війни й відновлення кордонів Чехословацької Республіки з Німеччиною та Польщею. Водночас Е. Бенеш засвідчив незмінність своєї позиції в питанні приналежності Закарпаття до Чехословаччини.
Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України. 1944–1945. – К., 1992. – С. 95, 96.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Начальник відділу спецпоселень Міністерства внутрішніх справ СРСР полковник В.Шиян навів відомості про кількість оунівців з Української РСР, які перебували на спецпоселенні. Вказується, що у віданні МВС Казахської РСР налічувалося 7484 особи, Удмуртської АРСР – 1383 особи, Якутської АРСР – 1234, УМВС Красноярського краю – 6675, Амурської області – 4464, Вологодської – 1930, Молотовської – 10275, Новосибірської – 234, Томської – 983, Тюменської – 189, Челябінської – 27, Читинської області – 2546, Хабаровського краю – 5084 особи (всього – 42508 осіб).
Бугай М. За повідомленнями НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 41.

Станіславська область. Загинуло 46 повстанців, заарештовано 150 підпільників і бандпомічників.
Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940 – 50-х ро