Інститут історії України Національна академія наук України

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про вибори депутатів у Верховну Раду УРСР від Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Сталінської, Тернопільської областей УРСР. Ухвалено на зміну постанови політбюро ЦК КП(б)У від 27листопада 1939 р.призначити проведення виборів на 24 березня 1940 р., оголосити початок виборчої кампанії з 24 січня 1940 р.
ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.578. — Арк.15.

Київ. Напередодні відкриття з’їзду войовничих безбожників газета «Комуніст» виступила з передовою «Підняти пропаганду войовничого атеїзму». «Працівники антирелігійного фронту,—зазначалося в ній— повинні пам’ятати, що комуністичне виховання і подолання пережитків капіталізму в свідомості людини є почесне завдання і що здійснення його прискорить завершення побудування соціалістичного суспільства в нашій країні і поступовий перехід від соціалізму до комунізму».
Комуніст. — 1940. — 18 січня.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Радянські війська визволили райцентр Яму Сталінської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 385.

В Криму радянські війська відійшли на Ак-Монайські позиції.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 324.

Партизанські загони Сталінської області разом з підрозділами військ Південно-Західного фронту брали активну участь у звільненні населеного пункту Яма, сіл Резниківка, Кірове, Чернігівка, Родіонівка, Званівка.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 146.

УШПР підготував та перекинув до тилу німецьких загарбників 62 організаторські та диверсійні групи з метою активізації партизанської боротьби.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з УШПР, влаштували у січні 34 аварії залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

УШПР підготував та перекинув до тилу німецьких загарбників 62 організаторські та диверсійні групи з метою активізації партизанської боротьби.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з УШПР, влаштували у січні 34 аварії залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Москва. Пленум ЦК ВЛКСМ прийняв постанову “Про покращення політично-виховної роботи комсомольських організацій серед молоді”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 582.

Війська 3-го Українського фронту на південь і південний-захід від м. Секешфехервара вели бої з великими силами піхоти і танків ворога, що намагалися прорватися до Дунаю і вийти до Будапешту з півдня.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 394.

Війська 4-го Українського фронту звільнили м. Кошіце.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 394.