Інститут історії України Національна академія наук України

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

На окупованій території Криму створений підпільний партійний центр (І.Генов, М.Луговий та ін.).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 341.

З’явилася листівка проводу ОУН(Б) “Партизанка і наше ставлення до неї”. Її автори виступали проти дій червоних партизанів, які лише викликали відплатні каральні акції гітлерівців, обстоювали ретельну підготовку загального повстання проти ворогів української державності. Кентій А. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941-1942 рр. – С.166.
Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.): Зб. док. і матеріалів. – Одеса, 1971. – С. 112, 120-124, 288.

На території Жмеринського району Вінницької області сформувалася підпільна організація “Радянські патріоти”, у складі К.С.Гришина (Костін), В.Кіняєва (Гордеєв), Г.Навроцького, Г.Ліздіна та інших. Їхній вплив поширювався на багато сіл Жмеринського, Шаргородського та інших районів. Підпільники випускали листівки, зведення Радінформбюро, чинили диверсії на залізничному транспорті, знищували бойову техніку ворога, визволяли військовополонених, рятували молодь від вивезення до Німеччини, підготували й переправили в партизанські загони 56 бійців.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

ЦК КП(б)У прийняв постанову про газету “За Радянську Україну ”. Газета, що раніше призначалася для населення тимчасово окупованої території УРСР, перетворювалася в орган ЦК КП(б)У.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 224.

Наказ рейхсмаршала Г.Герінга підрозділам німецьких ВПС, залученим до охорони залізниць, про проведення каральних акцій проти цивільного населення.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 107–108.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про присвоєння звання Герою Радянського Союзу 201 генералу, офіцерському, сержантському та рядовому складу Червоної армії за успішне форсування р. Дніпро на північ від Києва, міцне закріплення плацдарму та проявлені при цьому відвагу та героїзм.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.359.

Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про присвоєння звання Герою Радянського Союзу 201 генералу, офіцерському, сержантському та рядовому складу Червоної армії за успішне форсування р. Дніпро на північ від Києва, міцне закріплення плацдарму та проявлені при цьому відвагу та героїзм.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.359.

Війська 2-го Українського фронту сумісно з частинами Румунської армії визволили місто Боршу.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 389.

Війська 4-го Українського фронту при взаємодії з військами 2-го Українського фронту визволили місто Сигет.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 389.

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берія доповідну записку про виконання рішення щодо виселення з західних областей України сімей “активних націоналістів і бандитів”, вбитих під час озброєних зіткнень, засуджених і тих, що проживали нелегально. Повідомлялося, що станом на 27 жовтня 1947 із Західної України при плані виселення 25 тис. сімей вивезено 26682 сім’ї (76192 особи), у тому числі: чоловіків – 18866, жінок – 35152, дітей – 22174. Із них направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 осіб): комбінату “Кузбасвугілля” – 10273 сім’ї (30251 особу), комбінату “Челябінськвугілля” – 3728 сімей (10495 осіб), комбінату “Молотоввугілля” – 1743 сім’ї (4676 осіб), комбінату “Карагандавугілля” – 3143 сім’ї (8191 особу), комбінату “Східсибвугілля” – 1834 сім’ї (5203 особи), на підприємства вугільної промисловості Красноярського краю – 695 сімей (1698 осіб). В Омську область при плані 5 тис. сімей направлено 5302 сім’ї (15378 осіб).
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 292-293.