Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

12 січня 1944 (вівторок)

Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Сарни, Степань, та за участі партизанського з’єднання О. Сабурова здобули райцентри Висоцьк і Володимирець (Рівненська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

12 січня 1944 (вівторок)

Опубліковано звернення президії Верховної Ради Урср і ЦК КП(б)У до населення окупованих областей України. У ній виголошено заклики до боротьби з окупантами та українськими націоналістами.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій Світовій війні. – Львів, 1993. – С. 619-620.

Січень 1945

Москва. Пленум ЦК ВЛКСМ прийняв постанову “Про покращення політично-виховної роботи комсомольських організацій серед молоді”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 582.

12 січня 1945 (п’ятниця)

Розпочалася Сандомирсько-Сілезька стратегічна наступальна операція військ 1-го Українського фронту, що тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити кельце-радомську групу ворога, звільнити південну частину Польщі, вийти до р. Одер і захопити плацдарм на її лівому березі.
Великая Отечественная война, 1941–1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник / Под. общ. ред. О. А. Ржешевского. – М., 1990. – С.

12 січня 1945 (п’ятниця)

Розпочалася Західно-Карпатська стратегічна наступальна операція військ 4-го Українського і головних сил 2-го Українського фронтів, що тривала до 18 лютого. Метою операції було розбити угрупування військ ворога, що знаходилися в Західних Карпатах, подолати силами 4-го Українського фронту Західні Карпати і вийти на підступ до Моравсько-Остравського району.
Великая Отечественная война, 1941–1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник / Под. общ. ред. О.А. Ржешевского. – М., 1990. – С. 2

12 січня 1945 (п’ятниця)

Розпочалася Вісло-Одерська стратегічна наступальна операція радянських військ, яка тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити групу армії “А”, завершити звільнення Польщі і створити добрі умови для удару на Берлін.
Даниленко В., Кокін С. Всесвітня історія. Хронологія основних подій. – К.: Либідь, 1997. – С. 218;Великая Отечественная война, 1941–1945. События. Люд

Січень – квітень 1948

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Січень 1949

Томська область. Прийняті на розселення 16 сімей (86 осіб) оунівців із Яворівського району Львівської області.
Бугай М. За повідомленнями НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 40.

Січень 1949

Львів. Відбулась партійна конференція. Обласний комітет КП(б)У наголосив, що парторганізації і директори інститутів під час проведення прийому у вищі навальні заклади не вивчали кожного студента, не зосереджували роботи в навчальних групах, гуртожитках й не протидіяли організації націоналістичної роботи оунівського підпілля серед молоді.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1. 1939 – 1953. – К., 1995. – С. 595.

1 – 20 січня 1950 (неділя – п’ятниця)

Львівська область. З’явилися з повинною близько 600 нелегалів, учасників ОУН, УПА, дезертирів «трудового фронту».
Кентій А. Нарис боротьби ОУН – УПА в Україні (1946-1950 рр.). – К., 1999. – С. 73.

Січень 1950

Станіславська область. Убито 16, заарештовано 81 члена ОУН.
Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940 – 50-х ро

Січень 1953

Київ. Головне управління у справах літератури і видавництв при РМ УРСР виступило з негативною критикою переданого до друку збірника статей “Гоголь і Україна”: збірник “политически неприемлем и нуждается в коренной переработке”.
Чорна книга України: Зб. документів, архів. матеріалів, листів, доп., ст., досліджень, есе/ Упоряд., ред. Ф.Зубанича. – К.: Вид. центр “Просвіта”,

Січень – березень 1957

У парторганізаціях республіки відбулося обговорення листа ЦК КПРС “Про посилення політичної роботи партійних організацій і присікання вилазок антирадянських ворожих елементів” від 19 грудня 1956 р.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 398.

1961 1961

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

1963 1963

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

12 січня 1963 (субота)

Верховна Рада УРСР прийняла указ “Про виборчі округи по виборах до Верховної Ради Української РСР”, яким утворювала 467 виборчих округів.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №4. – С.75-116.

1964 1964

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

Квітень 1940

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Квітень 1940

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Квітень 1940

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На