Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

25 лютого 1939 (субота)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорив питання про розподіл друкарського паперу серед видавництв України на 1939 рік. Ухвалено виділити видавництвам: „Радянська школа” – 7542 тонн паперу, Держполітвидаву – 1017, Дитвидаву ЦК ЛКСМУ – 455, Держгоспсільвидаву – 330, Держмедвидаву – 134, „Мистецтву” – 121, „Молодому більшовику” – 147, Держнацменвидаву – 68,8, Аакадемії наук – 102,3, видавництву Молдавської АРСР – 31,2, наркомату фінансів УРСР – 122, наркомату місцевої промисловості – 5, Держтехвидаву – 30, Книжковій палаті УРСР – 14,7, Українському філіалу Музею В.І.Леніна – 5, Будинку оборони ім. Фрунзе – 15, Центральному архівному управлінню УРСР – 1, „ РКомуніст” – 255, Верховної Ради УРСР – 67, „Пролетарська правда” – 20, іншим журналам – 29,8, шкільним бібліотекам – 750 тонн паперу. 700 тонн паперу передбачено залишити у резерві на проведення виборів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.16.

3 лютого 1939 (п’ятниця)

Київ. Відбулося засідання Президії АН УРСР. Учасники обговорили 10 питань, зокрема стан роботи Інституту ботаніки
Історія Національної академії наук України (1938-1941): Документи і матеріали. — К., 2003. — С.442-443.

1940 1940

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Лютий 1940

Західна Україна. За рішенням політбюро ЦК ВКП(б), прийнятим у грудні 1939 р., проведено насильницьке переселення військових осадників, цивільних колонистів та працівників державної лісової охорони («лісники»). Заданими НКВС УРСР депортовано 17,2 тис. сімей, або 89,1 тис. осіб (4, 2 тис. осіб з різних причин — хворіли, втекли та ін. — тоді уникнули виселення). Переважну більшість депортованих становили представники польської національності, відправлені на спецпоселенння до різних краївтаобластей Російської Федерації, а також до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Лютий. 1940

В середині лютого 7-а і 13-а армії (35 дивізій) Північно-Західного фронту (командуючий С.К. Тимошенко) подолали головну смугу оборони противника на Карельському перешийку, зламали супротив 15-ти дивізій фінської армії і почали прорив т.зв. «Лінії Маннергейма».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Лютий. 1940

Зі складу КОВО до Фінляндії було надіслано декілька стрілецьких дивізій та авіаескадрилій, три танкових полки, три артилерійських полки Резерву головного командування, два зенітноартилерійських дивізіони, 9 окремих зенітних батарей, десантна бригада, 24 лижних батальйони тощо. З Одеської військової округи було надіслано чотири дивізії, одну бригаду, три авіаполки. В Харківській військовій окрузі із комсомольцівдобровольців було сформовано два лижні батальйони (75-й та 76-й) до 900 осіб кожний.
Б езсмерття. Книга Пам’яті України. 19411945. — К., 2000. — С.36; Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфлыктах (19291941гг): боевой

3 лютого 1941 (понеділок)

Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ “Про поділ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР на два народні комісаріати: Внутрішніх Справ СРСР і Комісаріат Державної Безпеки СРСР”.
Комуніст. – 1941. – 4 лютого.

14 січня 1942 (середа)

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Лютий-березень 1942

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

21 лютого 1943 (неділя)

Радянські війська визволили місто Боково-Антрацит Ворошиловградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.405.

Лютий 1943

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Лютий 1943

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

3 лютого 1943 (середа)

Радянські війська визволили райцентри Красний Лиман Сталінської області, Кремінне та Рубіжне Ворошиловградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 381, 406, 408.

3 лютого 1944 (четвер)

Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Колки та Цумань (Волинська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

3 лютого 1944 (четвер)

Війська 1-го Українського фронту зайняли міста і залізничні станції Канів та Богуслав (Київська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

3 лютого 1945 (субота)

Тернопільська область. Повстанський підрозділ у кількості 50 осіб спробував атакувати с. Задорово Коропецького повіту. Бійці групи самозахисту відбили напад, не допустивши загін у село.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 1695, арк. 37-50;Літопис УПА. Нова серія. – Т. 4. – К. – Торонто, 2002. – С. 357.

3 лютого 1945 (субота)

Успішно закінчилися Вісло-Одерська, Варшавсько-Познанська і Сандомирсько-Сілезька наступальні операції радянських військ.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 583.