Інститут історії України Національна академія наук України

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан прийому в кандидати і члени партії. Констатувалися досягнуті успіхи: протягом останні 18 місяців (з початку поновлення прийому в партію і до травня 1938 р.) прийнято кандидатами в члени ВКП (б) – 1297, членами ВКП(б) – 10146 осіб; протягом восьми місяців 1938 р. – відповідно 42540, 17884 осіб. Поряд із цим вказувалося на наступні недоліки: наявність значної кількості кандидатів з „простроченим стажем” (станом на 1 січня 1939 р. таких нараховувалося 59203 осіб); велика кількість нерозглянутих заяв (станом на 1 січня 1939 р. – 20 410, у тому числі заяви з проханням про прийом у кандидати партії – 14727, у члени партії – 5683; неохайне оформлення матеріалів; випадки зволікання з видачею документів прийнятим у члени партії (станом на 1 січня 1939 р. – 5946 новоприйнятих кандидатів, 3111 – членів партії, 2764 осіб, поновлених у лавах ВКП(б). Містилися вимога ОПК, РПК, МПК негайно вжити заходів для виправлення недоліків.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.48-50.

Карпатська Україна. Президент Чехословаччини Гаха призначив третім членом уряду Карпатської України генерала Л.Прхалу – колишнього дивізійного команданта в Ужгороді, організатора чеського легіону в роки громадянської війни в Росії.
Діло. – 1939. — 18 січня.

Карпатська Україна. Міністерство віросповідань та освіти Карпатської України видало розпорядження вивісити портрет прем’єра А.Волошина у всіх шкільних закладах.
Діло. – 1939. — 18 січня.

Карпатська Україна. Засноване Державне видавництво для друкування українською мовою урядових документів.
Діло. – 1939. — 18 січня.

Брно, Чехословаччина. При Верховному адміністративному суді створено окремий сенат для розгляду справ із питань Карпатської України. До складу сенату введено суддів-українців.
Діло. – 1939. — 18 січня.

Львів. У видавничому кооперативі “Нове село” вийшло друге (доповнене новими даними) видання книги Е.Храпливого “Карпатська Україна в числах”. Перше видання розійшлося за кілька тижнів.
Діло. – 1939. — 18 січня.

Хуст. Українська Національна Рада надіслала до президента Чехословаччини Гахи та прем’єра Берана протест у зв’язку з призначенням генерала Прхали. У посланні відзначалося, що таке призначення не відповідає конституційним правам, ухваленим для Карпатської України, бо воно відбулося без узгодження з карпатоукраїнським урядом. “Прибуття генерала Прхали до Хусту небажане і карпатоукраїнська влада його не прийме”, – підкреслювалося у документів.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 січня.

Хуст. Українською Центральною Національною радою організована масова маніфестація 10 тис. осіб. З балкону Січової гостиниці перед присутніми виступив голова УНР Ф.Ревай. Він зазначив, що на відміну від словаків, українці не звільнили всіх чехів з урядової служби. “Але, – наголосив він, – нашу прихильність і ввічливість взяли за слабкість і накидають нам свого міністра”. Промову переривали скандовані оплески: „Хочемо українського міністра!”, “Україна-українцям!”, “Чехів-геть!”. Виступили командант “Карпатської Січі” І.Роман, відомий письменник і поет Гренджа-Донський, січовик Кедголін, гуцул Клемпуш та ін. Січовик Татинець прочитав присягу на вірність українському народові і Карпатській державі, яку за ним повторили всі присутні. Мітинг закінчився співом гімну “Ще не вмерла Україна”.
Діло. – 1939. — 19, 21, 27 січня.

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Радянське командування затвердило план операції відносно прориву до Виборгу, визначила склад ПівнічноЗахідного фронту тачас наступу — 46 лютого 1940 р.
Мельтюхов М.И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). —М., 2000. — С.159.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Польовий комендант м. Сталіно оголосив про розстріл п’яти дівчат, які допомогли радянським військовополоненим втекти з табору.
Донецкая область в годы Великой Отечественной войны. Сб. док. и матер. Донецк, 1980. – С.137–138.