Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Лютий 1939

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 1-го курсу – 855 осіб, 2-го – 795 осіб; розпочати навчання у новостворених закладах з 1-го березня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.8.

Лютий 1939

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 32 вчителі.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Лютий 1939

Братислава. За повідомленням братиславського радіо уряд Карпатської України дозволив німцям без огляду на державну приналежність організовувати націонал-соціалістські осередки та носити партійні відзнаки.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Лютий 1939

Крем’янець. Трибунал Рівненського окружного суду на виїздній сесії у Крем’янці засудив 40 осіб за комуністичну діяльність: двох – до 12 років ув’язнення, інших – до ув’язнення на строк від 1 до 5 років. Луцький окружний суд засудив „за комунізм” селян: О.Філюка та А.Ройка на 6 років ув’язнення, С.Андрійчука та І.Ройка на 5 років ув’язнення, інших на терміни від 4 до 2 років.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Лютий 1939

Західна Україна. Мережу підпілля ОУН очолив М.Тураш (Грабовський).
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.127.

21 листопада 1939 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

1940 1940

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Лютий 1940

Західна Україна. За рішенням політбюро ЦК ВКП(б), прийнятим у грудні 1939 р., проведено насильницьке переселення військових осадників, цивільних колонистів та працівників державної лісової охорони («лісники»). Заданими НКВС УРСР депортовано 17,2 тис. сімей, або 89,1 тис. осіб (4, 2 тис. осіб з різних причин — хворіли, втекли та ін. — тоді уникнули виселення). Переважну більшість депортованих становили представники польської національності, відправлені на спецпоселенння до різних краївтаобластей Російської Федерації, а також до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Лютий. 1940

В середині лютого 7-а і 13-а армії (35 дивізій) Північно-Західного фронту (командуючий С.К. Тимошенко) подолали головну смугу оборони противника на Карельському перешийку, зламали супротив 15-ти дивізій фінської армії і почали прорив т.зв. «Лінії Маннергейма».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Лютий. 1940

Зі складу КОВО до Фінляндії було надіслано декілька стрілецьких дивізій та авіаескадрилій, три танкових полки, три артилерійських полки Резерву головного командування, два зенітноартилерійських дивізіони, 9 окремих зенітних батарей, десантна бригада, 24 лижних батальйони тощо. З Одеської військової округи було надіслано чотири дивізії, одну бригаду, три авіаполки. В Харківській військовій окрузі із комсомольцівдобровольців було сформовано два лижні батальйони (75-й та 76-й) до 900 осіб кожний.
Б езсмерття. Книга Пам’яті України. 19411945. — К., 2000. — С.36; Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфлыктах (19291941гг): боевой

28 лютого 1940 (середа)

Фінляндія. Радянські війська поновили наступ по всьому фронту і почали просуватися слідом за противником, який відходив до Виборгу.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.161.

28 лютого 1940 (середа)

Західна Україна. Розпочалася компанія по виборах кандидатів у депутати Верховної ради УРСР та СРСР. Станіслав: 900 довірених і агітаторів Станіславського виборчого округу по виборахдоРади Союзу Верховної ради УРСР зібралися на зустріч з кандидатом у депутати Галиною Петрівною Владикою. «Ніколи не забути радісного 17 вересня, — сказала вона. — Після приходу Червоної армії мене обрали членом селянського комітету села Силець, потім трудящі обрали мене делегатом Українських народних зборів. Як член Повноважної Комісії я була у Москві, Києві. Бачила нове світле життя, високу культуруі великі багатства Радянського Союзу. На власні очі бачила я великого генія людства — товариша Сталіна.За цещастя, що дала нам радянська влада, не пошкодую життя свого. І коли мене оберуть депутатом Верховної ради СРСР, я докладу всіх сил, щоб виправдати довір’я моїх виборців». Дрогобич. В Нській частині відбулася зустріч виборців з кандидатом у депутати Верховної Ради УРСР Ярославом Івановичем Середою. «Лише прихід Червоної армії, — заявив він, — відкрив мені шлях до справжнього життя. З гарячими промовами виступили бійці, командири і політпрацівники. Учасники зустріч одностайно ухвалили віддати голоси за кандидата блоку комуністів і безпартійних, агітувати серед населення за достойного сина батьківщини тов. Середу. Рівненська обл.: у селах Бортинці, Колозинці, Лебедзянці відбулася зустріч виборців з кандидатом у депутати Верховної ради УРСР Сидором Онуфрійовичем Козійчуком. У своєму виступі він розповів, як проводив підпільну революційну роботу за що був засуджений польською владою до 14 років тюрми. Думку зборів висловив селянин Барвенюк. «Вперше за все життя, сказав він, дано право народові обирати того, кого він хоче, кому довіряє. І ми висунули людину дійсно з народу, зв’язану з нами всім своїм життям. Тов. Козійчук зуміє виправдати наше довір’я, зуміє бути діячем ленінськосталінського типу». Рівне: в обкомі КП(б)У відбулася обласна нарада секретарів райпарткомів і голів райвиконкомів присвячена виборам. На нараді виступив секретар Президії Верховної ради УРСР Межжерін.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 29 лютого.

28 лютого 1940 (середа)

Ленінград. За оперативними зведеннями Ленінградського Військового округу, протягом дня на Карельському перешийку продовжувався наступ Червоної армії. Її частини заволоділи оборонними пунктами на північному березі ріки СалмєнКайта, зайняли містечко РітаСаарі на західному березі озера ВуоксіЯрві та ін. За неповними даними зайнято 42 оборонних укріплених пункти противника. На решті ділянок фронту не відбулося нічого істотного. Через несприятливу погоду дії радянської авіації обмежилися розвідувальними польотами.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 29 лютого

28 лютого 1940 (середа)

Київ. Указом Президії Верховної ради УРСР із Коростенської міської ради депутатів трудящих виділено сільську зону і утворено сільський район з центром в місті Коростені. Новоутвореному району присвоєно найменування — Коростенський. До складу Коростенськогорайону включено так сільські Ради: Березовську, Беховську, Бондрівську,Боровицьку, Васьковичанську, Веселовську, Виговську, Гулянську, Горщиківську, Давидковську, Жупанівську, Злобичанську, Іванівську, Ковалівську, Кожухівську, Красно сільську, Купечанську, Купищенську,Лісовщинську, Михайлівську, Могилівську, Мойсіїєвську, Немирівську,НовоБогушівську, Гашинську, Пагачівську, Ришавську, Сантарську, Ставищанську, СтароБогушівську, Ушомирську 1, Ушомирську 2, Ушицьку,Ходаківську, Чигіривську, Холоснівську, Щорсівську.
Вісті ВУЦВК. —1940. — 29 лютого.

29 лютого 1940 (четвер)

Ленінград. За оперативними зведеннями Ленінградської Військової округи, протягом дня на Карельському перешийку продовжував успішно розвиватися наступ Червоної армії. Її частини захопили залізничну станцію ВиборгВалкярві, зайняли станції Яюропяя, Хеіньокі, Перо (в 9 кілометрах на схід від Виборга), а також містечко Аласяйпо і дачі на східному березі Виборзької затоки. За 2829 лютого частинами фронту зайнято 270 оборонних укріплених пунктів, з них 66 залізобетонних артилерійських споруд, понад 42 оборонних укріплених пунктів, вказаних у зведенні за 28 лютого. На решті ділянок фронту без істотних змін. Авіація вела активні бойові дії. На аеродромах противника і в повітряних боях знищено 36 фінських літаків.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 1 березня.

29 лютого 1940 (четвер)

Ворошиловград. Відбулися заходи з приводу відзначення 35х роковин з дня першого великого страйку на заводі Гартмана (згодом паровозобудівельний завод ім. Жовтневої революції). В пресі наголошувалося, що цим страйком, «який перетворився на загальнополітичну демонстрацію луганського пролетаріату, керував К.В. Ворошилов». На підприємствах і заводах сотні агітаторів провели бесіди і лекції з цього приводу, в клубах і червоних кутках відбулися вечоризустрічі з учасниками тих подій.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 1 березня.