Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Одеська губернія. За повідомленням секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У, відбулися страйки учителів проти політики пролетаризації школи, за народну незалежну демократичну школу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 112.

Одеська губернія. За повідомленням секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У, лікарська секція профспілки медичних працівників намагалася висунути завідувачем повітового відділу охорони здоров’я свого висуванця замість кандидата від КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 112.

Харків. Відбувся V Всеукраїнський з’їзд працівників цукрової промисловості. Порядок денний – про наслідки господарської і профспілкової роботи у перший рік; підготовка до збиральної кампанії 1922 р.; про оплату праці; взаємини з фахівцями; про роль профспілки у господарському житті.
Вісник цукрової промисловості, Київ, 1922, № 7/8. – С. 3-4.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада жінвідділів. Порядок денний: про роботу жінвідділів на селі; про сімейне й подружнє право; про друковану пропаганду; про завдання охорони материнства і дитинства; про перевибори делегатських зборів.
Коммунист, Харьков, 1924, 14, 15, 17 августа.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову «Про дозвіл Народному Комісаріату фінансів Союзу РСР проводити в окремих районах другого тиражу виграшного займу зміцнення селянського господарства з 15 вересня 1928 р.». Ухвалено надати дозвіл для „забезпечення в умовах осіннього бездоріжжя” безперебійного проведення другого тиражу виграшів по займу.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 5

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про порядок вилучення земель під забудову у м.Харкові”.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший – 1928. — № 23. — Ст.197;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 2 вересня.

Київ. 15-17 серпня відбулася нарада активу працівників охорони здоров’я. Присутні близько 150 делегатів, у тому числі заступник голови Верховної Ради УРСР, головний лікар дитячої лікарні в м. Ніжин Радченко, депутат Верховних Рад СРСР і УРСР, президент АН УРСР академік О.Богомолець та ін. Учасники заслухали і обговорили доповідь Наркомату охорони здоров’я УРСР про підсумки та перспективи роботи у царині охорони здоров’я населення республіки. Констатувалися чисельні прогалини в організації лікувальної справи на селі. Завідувач сільським сектором лікувально-профілактичного управління наркомату здоров’я УРСР повідомив, що у 1938 р. 87 тис. хворих не могли отримати стаціонарного лікування; з 104 відряджених до села молодих спеціалістів, залишилося лише 26.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16, 17 серпня

Органи НКВС зафіксували численні негатівні настрої відносно запровадження закону про боротьбу з дезертирством і самовільними відлученнями та введенням дисциплінарних батальонів у Червоній армії. Серед типових висловлювань були такі: «В армії, як у тюрмі, закон занадто жорстокий, ставляться до нас як до худоби: за самоволку — тюрма, гірше за капіталістичні країни. А як прохарчуватися, якщо в армії не годують»; «В країні усе перебудовують на старий лад — спочатку ввели звання генералів, потім 8годинний робочий день і 7денний робочий тиждень, а зараз цим законом (про боротьбу з дезертирством і самовільні відлучення) нас назагал хочуть закабалити. Продовжується уярмлення народу. Скоро народ буде ненавидіти наш уряд,якраніше царський»; «Докотились до дисбатів — чим ми відрізняємось від старої армії. Указ відроджує царський режим: почали закабаливати робітничий клас, а закінчили армією».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.149.

Закарпаття. Почала працювати бригада ВЦРПС, яка допомогла організувати окружні та обласну ради спілок, надала допомогу 20 фабзавкомам і комітетам, провела семінар з профактивом, передала місцевим осередкам методичну, довідкову та іншу профспілкову літературу, 100 репродукторів, 2 кіноустановки, 30 студтехінструментів.
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – М. 1976. – С. 399.

с. Купичволя Нестеровського району Львівської області. Утворено підпільну молодіжну організацію “Українську націоналістичну організацію ім. С.Бандери”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.

Повідомлялося, що виконком Київської міської ради депутатів трудящих прийняв постанову перейменувати Діагональну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Юрія Гагаріна.
Радянська Україна. – 1961. – 2 квітня.

Президія Верховної Ради УРСР затвердила “Положення про товариські суди”. Завдання цих виборних органів полягало у сприянні “вихованню громадян у дусі ... додержання правил соціалістичного співжиття, розвитку у радянських людей почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, поважання гідності і честі громадян”. Їх робота спрямовувалася на запобігання правопорушенням і вчинкам, які завдавали шкоди суспільству, “виховання людей шляхом переконання і громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до будь-яких антигромадських вчинків”. Товариські суди розглядали справи про прогули і запізнення, дострокове залишення роботи; перебування в нетверезому стані і “недостойну поведінку” в громадських місцях; про недостойне ставлення до жінки, негідну поведінку в сім’ї; про “нанесення образи, лихослів’я, поширення в колективі неправдивих вигадок” тощо. Суд міг застосовувати такі заходи впливу до винного як публічне вибачення, оголосити громадський осуд або громадську догану з опублікуванням в пресі, накласти грошовий штраф в розмірі до 10 рублів тощо.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – №35. – С.730-735.

У Кримській області оприлюднено “Звернення кримських татар, що повернулися на батьківщину - в Крим до громадськості України”, в якому виловлювалось бажання жити у злагоді та співпрацювати з усіма народами, що населяють Кримський півострів.
Кримські татари: шлях до повернення. Зб. док. та мат. — К., 2004. — Ч. ІІ. — С. 198.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Київ. Створено Український культурологічний клуб (УКК). Серед його членів були колишні політв’язні і дисиденти. Члени УКК обговорювали проблеми, які не виходили за межі історії і культури. Проте вони обирали для дискусій “білі плями” радянської історії й тим неминуче ставали в опозицію політичному режиму. За твердженням відомого західного політолога А.Камінського, УКК відіграв у Києві таку саму вагому роль як Українська Гельсінська спілка з іншими неформальними групами у Львові. Суспільною базою для УКК був Київ і Київщина. Наприкінці 1987 р. перший секретар Київському міськкому Компартії України К.Масик звинуватив УКК у соціальній демагогії та екстремізмі. “Керівники УКК, - заявив він, - намагаються використати перебудову і гласність для пропаганди ідей, чужих радянському патріотизму і соціалістичному інтернаціоналізму”.
Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Українана зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985 – 1999 рр.). – К., 2000. – С.40-41;Камінськ