Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

26 (13) вересня– 29 (16) жовтня 1913 (четвер - вівторок)

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

23 (10) жовтня 1918 (середа)

У Полтаві відбулися перші організаційні збори Товариства політичного Червоного хреста за участю представників різних соціалістичних партій та профспілок (з 40 учасників – близько 20 від профспілок). Зокрема, розглянули питання про допомогу політичним в’язням.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 98. – Арк. 283-283 зв.

23 жовтня 1919 (четвер)

Київський міський і обласний комітети російської громадсько–політичної організації “Союз возрождения” опублікували відозву до громадян з приводу єврейських погромів у Києві, де закликали покласти край розпалюванню ворожнечі безвідповідальними елементами, що завдає непоправної шкоди справі відродження Росії. У вигляді листівки відозва була розклеєна по вулицях.
Киевская жизнь. — 1919. — 11 (24) октября.

Жовтень 1922

Харків. Створено Товариство політкаторжан і засланих-поселенців.
Каторга и ссылка. 1923, Кн. 7, С. 305.

Жовтень – листопад 1922

Харків. На з’їздах профспілок і кооперації есери та меншовики створили декілька формально безпартійних фракцій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1061, арк. 127.

14 жовтня 1922 (субота)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У затвердило положення про центральне та місцеві бюро комуністичного студентства та звернулося з клопотанням до ЦК РКП(б) про затвердження відповідних штатів для оплати роботи бюро при ЦК та губкомах КП(б)У.
ЦДАГО України, ф1, оп. 7, спр. 17, арк. 122.

23 жовтня 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило доповідь голови ДПУ УСРР В. Балицького про соціалістів-революціонерів та меншовиків. Ухвалено визнати роботу ДПУ УСРР по ліквідації соціалістів-революціонерів та меншовиків ударною, запропоновувавши його органам провести “вилучення представників цих партій до оголошення виборів до рад”. Відповідно Наркомюсту УСРР доручалося посилити судові репресії за антирадянські виступи. Особисто Шубіну ставилося за обов’язок регулярно інформувати політбюро про внутрішньопартійне життя антирадянських партій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 86 зв.

1925

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Жовтень 1925

5 Київ. У Михайлівському соборі відбувся з’їзд Православного братства та Діяльної христової церкви (ДХЦ). Серед делегатів – 58 представників ДХЦ, решта – противники Всеукраїнської православної церковної ради (ВПЦР) Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). З’їзд засудив керівництво УАПЦ, у тому числі митрополита В. Липківського “за політиканство”, після чого було розпущено ВЦПР та обрано новий тимчасовий орган – ВЦПР Діяльної христової церкви (ВПЦР-ДХЦ). Також було прийнято нове церковне кредо: “Намагатися будувати Царство Бога на землі”.
Силантьев В.И. Большевики и православная церковь на Украине в 20-е годы. – Харьков, 1998. — С. 90.

Жовтень 1953

Київ. Пленум ЦК КПУ схвалив ініціативу виробничих колективів Новокраматорського машинобудівного, Жданівського металургійного заводів і Заводу гірничого машинобудування Сталінська, які за прикладом московських підприємств взяли зобов’язання допомогти підшефним колгоспам і МТС, і зобов’язав партійні організації України організувати шефство над колгоспами, радгоспами і машинно-тракторними станціями, надавати їм допомогу по ремонту тракторного парку, механізації трудоємких процесів в тваринництві і т.д. На кінець 1953 р. в шефську роботу в Україні включилися близько 3600 промислових підприємств і понад 1600 міських будинків культури і клубів.
Промышленность и рабочий класс Украинской РСР (1951 – 1958): Сборник документов и материалов. – К., 1984 – С. 536.

1981 1981

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

1987-1988 1988

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

14 лютого 1988 (неділя)

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

1989 р 1989

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

15 березня 1990 (четвер)

Опубліковано статут Української екологічної асоціації „Зелений світ”, який був прийнятий на з’їзді 29 жовтня 1989 р.
Літературна Україна. – 1990. – 15 березня.

25-28 жовтня 1990 (четвер – неділя)

Київ. Другі всеукраїнські збори (з’їзд) Народного руху України. Його делегати представляли 632828 членів. Основна кількість делегатів (56,7%) – представники Львівської, Івано-Франківської областей та м. Києва. 95% делегатів – українці. За соціальним станом 68% делегатів - інженерно-технічні працівники, службовці, наукова і творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій. Найчисленнішими з них були Товариство української мови ім. Шевченка (25,3%) та Українська республіканська партія (12,6%). Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у тому числі 5 – СРСР, 18 – УРСР, 117 – обласних, 215 – міських і 108 – районних рад. Головна увага делегатів була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності; вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору; створення української національної армії; міжконфесійні стосунки. Головою НРУ переобраний І.Драч.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С.542-543; Ковтун В. Історія народного руху

22 – 25 жовтня 1990 (понеділок – четвер)

Донецьк. Другий всесоюзний з’їзд гірників, на якому були присутні 900 делегатів з усіх вугільних басейнів СРСР. Було створено об’єднання незалежних профспілок гірняків.
Правда Украины. – 1990. – 23,25,28 октября; Вечірній Київ. – 26,27 жовтня; Радянська Україна. – 1990. –27, 30 жовтня.

Жовтень 1991

Відбувся конгрес поляків, який прийняв рішення про перетворення польського культурно-освітнього товариства у Спілку поляків України.
Підкова І. Україна 1991-1996: хроніка подій. - Львів, 2001. - С.20.