Інститут історії України Національна академія наук України

Російський імператор Микола ІІ під час одноденного візиту до Києва прийняв депутації на вокзалі, відвідав Софійський собор і Покровський жіночий монастир, згодом – Дворянське депутатське зібрання та Перше київське військове училище, до від’їзду ще побував у воєнному госпіталі, Києво-Печерській лаврі та на пункті харчування станції “Київ перший товарний”.
Киевская мысль. – 1915. – 28 января. – С. 1–2.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

Київ. Групою солдат на чолі з командиром у матроській формі був розстріляний і поколотий штиками Київський митрополит Володимир.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.166.

В Житомир увійшли війська Української Центральної Ради, що відступали від Києва. Сюди прибули члени Центральної Ради і Ради народних міністрів УНР.
Трудовая Волынь (Житомир). – 1918. – 27 і 31 січня.

В ніч з 8 на 9 лютого в урочистій обстановці підписаний мирний договір між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Це був перший міжнародно-правовий документ, де визначався міжнародний статус України та окреслювалися її західні кордони. Паралельно між Україною та Австро-Угорщиною 8 лютого (26 січня) було підписано таємну заяву, а 4 березня (19 лютого) – таємний додаток, згідно з якими Підляшшя та Холмщина відходили до УНР, Галичина та Буковина об’єднувалися у єдиний коронний край у складі Австро-Угорщини з наданням українцям широкої автономії, а в Криму мала утворитися мусульманська республіка. Україна, з свого боку, зобов’язувалася забезпечити права національних меншин (поляків, німців, євреїв). В майбутньому Австро-Угорщина єдиною з учасників анулювала і договір, і таємну угоду й додаток, зайнявши пропольську позицію. Після капітуляції Німеччини і анулювання Росією Брестського договору від 3 березня 1918 р. Україна втратила міжнародне визнання як суверенна держава, а її землі протягом 1919-1920 рр. були поділені між Росією, Польщею, Чехословаччиною та Румунією.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.68;. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – В двох томах. – Т.1. – Доба Центральної Ради. – К., 2002

Київ. Постанова Київського військово-революційного комітету про закриття газети “Киевлянин” і націоналізацію друкарні товариства Кульженко і Центральної Ради. Керівництво ними доручено комісаріату у справах друку при військревкомі.
Нова рада. – 1918. – 17 (4) лютого.

Харків. Постановою комісара у справах друку Харківської ради робітничих і солдатських депутатів усі продавці періодичної преси зобов’язувалися продавати радянські видання за номінальною, зазначеною на них, ціною. Видання “буржуазної і лжесоціалістичної” преси оголошувалися предметом розкоші і нормуванню не підлягали. Також у місті заборонявся продаж та розповсюдження детективної літератури.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 192 7. – Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С.60-61.

Київ. Повідомлення про вихід у світ першого числа журналу “Шлях”.
Нова рада. – 1918. – 19 (6) лютого.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.