Інститут історії України Національна академія наук України

В пам’ять перших роковин Кам’янець–Подільського державного українського університету уряд заснував 10 стипендій для дітей робітників і селян.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 122.

В газеті “ Киевлянин ” опубліковано статтю В.Шульгина “Катування страхом”. Автор розповідав про останні єврейські погроми в місті та оцінював їх як кару євреям, причетним до скинення старого режиму.
Киевлянин . — 1919. — 8 (21) октября.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Відень (Австрія). Засідання Української Національної Ради, на якому заслухано звіт О. Назарука про діяльність галицької місії в Ризі. Було визнано, що делегати діяли відповідно до урядових інструкцій.
ЦДІА у м. Львові. – Ф. 359. – Оп. 1. – Спр. 94. – Арк. 1.

Нарада вищого командного складу армії УНР, на якій ухвалено 2 листопада розпочати контрнаступ проти частин Червоної армії. В зв’язку з продовженням терміну польсько-радянського перемир’я до 14 листопада та повідомленням від польської сторони про можливий наступ частин Червоної армії між 10 та 12 листопада, запланована бойова акція мала розпочатись вніч з 10 на 11 листопада.
Шандрук П. Українська армія в боротьбі з Московщиною (18 жовтня – 21 листопада) // За державність. – Каліш, 1934. – Зб. 4. – С. 215 – 217.

Харків. Пленум ЦК КСМУ. Черговою задачею комсомолу проголошена робота серед селянської молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 591.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про націоналізацію земель під цукрові засіви. Ухвалено відвести цукровим заводам 400 тис. десятин землі. Визначено принципи взаємин цукрових заводів із селянами, які постачали заводи сировиною.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 77 зв.

Москва. В.І. Ленін підписав телеграму в Харків голові РНК УСРР Х. Раковському та голові президії Вищої ради народного господарства В. Чубарю, інформуючи про постанову Ради праці та оборони про прискорення вивозу продовольства з України.
В.І. Ленін В.Я. Чубарю та Х.Г. Раковському // Повн. зібр. тв. – Т. 53. – С. 290.

Харків. Українська економічна рада постановила асигнувати 13 млн. крб. золотом для організації металургійного тресту та забезпечення рудників і заводів Петровсько-Макіївського та Юзівського гірничих районів. Наркомпроду УСРР поставлено за обов’язок взяти на державне забезпечення продовольством працівників цього тресту. Оголошено колишній Петровський завод одним із зразкових підприємств Донбасу та винесено подяку його керівництву за вміле управління підприємством.
Пролетарий, 1921, Харьков, 21 октября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.