Інститут історії України Національна академія наук України

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. З репертуарів знято усі п’єси М.Булгакова – „Дні Турбіних” у Художньому, „Багровий острів” – у Камерному, „Зойкіну квартиру” – у Вахтангівському театрах.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.139.

Харків, м. НКТ УСРР повідомив про незадовільний стан хлібозаготівель.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 3 квітня;Комуніст. – 1929. — 3 квітня.

Харків, м. ЦСУ України розпочало роботу по розрахунку залізничних транспортних надбавокі тарифно-транспортних індексів. Роботу проголошено першим кроком державної статистики для з’ясування важливого для торговельної політики питання про розміри транспортних видатків на перевезення вантажів з районів виробництва у райони споживання.
Статистична хроніка Центральної статистичної управи. – 1929. —24 грудня. – № 151. —Березень. – С.3.

УСРР. За інформацією ДПУ у республіці відбулося дев’ять масових заворушень на грунті закриття церков та перетворення їх на культурно-освітні установи: в Уманській окрузі – у с.Лисівка, Виноград, Єкатеринополь; у Шевченківській – у с.Чернобаєво, Крестителєво, Ігнатівка; у м.Риково Артемівської округи та у м.Старобельск.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.24.

Київ, м. Розпочав діяльність Інститут Охматдиту. При ньому працювали дитяча клініка, дитячий будинок, будинок немовля, центральна дитяча консультація, ясла, молочна кухня, будинок пологів, ряд науково-медичних установ, музей.
Медицина й гігієна. – 1929. — 4 квітня.

Кирилівці, с.Вільшанського р-ну Шевченківської окр. У зв’язку з відзначенням 68-х роковин з дня народження Т.Г.Шевченка відбувся мітинг за участю представників президій Шевченківського ОВК, Вільшанського РВК, Кирилівської сільради та селян Кирилівки. З промовою виступив Г.І.Петровський. Учасники святкувань ухвалили перейменувати Вільшанський район у Петровський, а с.Кирилівка – у с.Шевченкове.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 16 березня.

Харків, м. У сесійній залі ВУЦВК відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд пролетарського студентства. Учасники обговорили підсумки роботи VІІІ Всесоюзного і ІV Всеукраїнського з’їзду профспілок, заслухали звіт Центрального бюро пролетарського студентства, доповіді про стан українізації вузів та участь студентства у розвитку української культури, про підготовку молодих спеціалістів.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 6, 14, 17 березня.

Київ, м. Відбулося урочисте засідання ради ВУАН (головував віце-президент академік К.Г.Воблий). Учасники заслухали річні (за 1928 р.) звіти академії та її відділень: історично-філологічного; соціально-економічного; фізично-математичного.
Вісті Всеукраїнської академії наук. – 1929. —№ 3-4. —С.1-3.

Київ, м. Народився Бялик М.Г. – російський і український музикознавець, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1982), кадидат мистецтвознавства (1969). Випускник Київської консерваторії (закінчив під керівництвом педагогів Є. Слівака і А.Луфера у 1951 р. клас історії музики, а у 1953 р. – клас фортепіано). Впродовж 1951-1954 рр. працював викладачем Дніпропетровського музичного училища, з 1968 р. – в Ленінградській консерваторії. Автор музикознавчих праць: „Л.Ревуцький” (1973), „Л.М.Ревуцький” (1979), „Євгеній Мравинський” (1982), статті про Б.Лятошинського, Ю.Мейтуса, А.Штогаренка, В.Губаренка та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. —С.95.

Москва, м. Народився Проваторов Г.П. – російський і український диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР (1965), народний артист РРФСР (1981); закінчив Московську консерваторію (класи: фортеп’яно у О.Гольденвейзера (1952) та диригування у О.Гаука (1956), працював головним диригентом симфонічного оркестру у Харківській (1957-58), Дніпропетровській (1958-61) консерваторіях, Одеському театрі опери та балету (1965-68) та ін. З 1984 очолює Московський експерементальний музичний театр при Союзі композиторів Росії.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. — С.491.

Горлівка, м. Артемівської окр. Відбулося поховання гірників, які загинули під час аварії на шахті “Марія”. На траурній церемонії були присутні понад 15 тис. робітників.
Комуніст. – 1929. — 22 березня.

Телеграма уповноваженого Комітету заготівель при РПО СРСР по УСРР М. Степанського до В. Чубаря щодо додаткового завдання та відвантаження Україною 16 тис. т ярої пшениці для посівної кампанії на Уралі та в Казахстані
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 56.

Доповідна записка Вінницького обласного відділу ДПУ про факти масового голоду в селах області, у яких «за неповними даними налічується голодуючих сімей колгоспників понад 1000, майже така ж кількість одноосібників», про брак продовольчих ресурсів у районах та про невідкладну допомогу прикордонним селам, ураженим голодом
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 425–426.

Доповідна записка Вінницького обласного відділу ДПУ про голодування населення в Тростянецькому, Жмеринському, Брацлавському, Калинівському, Піщанському, Копайгородському, Любарському, Бердичівському, Літинському, Станіславчицькому, Михнівському та Немирівському районах. Зазначено про смертність колгоспників та селян-одноосібників від голоду, факти людоїдства
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 750.

Село Костянтинівка, Мелітопольський район, Дніпропетровська область. Зафіксовано випадок трупоїдства та людоїдства. За 3 березня підібрано на околицях Мелітополя 53 трупи померлих людей
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 752.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.