Інститут історії України Національна академія наук України

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. Преса повідомила про зроблену ЦК ВКП(б) крайкомам, облвиконкомам, окружкомам, губкомам і повіткомам пропозицію вжити заходів для виконання на місцях постанови Колегії НКІ РСІ СРСР від 20 грудня 1928 р. „Про порядок вилучення з установ і підприємств архівної та іншої паперової макулатури для потреб промисловості”. Містилося застереження про неприпустимість знищення матеріалів, стосовних положення робітничого класу і селянства, революційного руху, історії ВКП(б), Жовтневої революції, громадянської війни і радянського будівництва на місцях; повідомлялося про те, що контроль за вищеозначеним питанням мають здійснювати спеціально виділені для цього відповідальні партійні працівники.
Известия. – 1929. —15 января;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.126-127.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про оголошення замку колишніх князів Острозьких у м.Старо-Костянтинові державним історико-культурним заповідником”.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. —№5. —Ст.40

Харків. ЦК КП(б)У виключив із партії та притягнув до судової відповідальності за невиконання плану хлібозаготівель колишнього секретаря Таращанського райпарткому Дудку, колишнього голову райвиконкому Голікова, голову районної КК Тюріна. Голову Бабанського виконкому Прохаренка звинувачено у зриві хлібозаготівель, знято з роботи, а справу передано до РКК
«За соціалістичне постачання». – Харків, 1932. – 19 січня.

Розпочався всеукраїнський робсількорівський рейд за виконання плану хлібозаготівель
«Пролетарий». – Харьков, 1932. – 8 января.

Керівник Київської контори «Торгсин» інформував Всеукраїнську контору «Торгсин» про випадки арешту органами ДПУ УСРР осіб, які здавали золоті монети до приймальних пунктів, вимагання коштів та списків громадян, які здали велику кількість побутового золота
РДАЕ. – Ф. 4333. – Оп. 1. – Спр. 148. – Арк. 28.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. За інформацією преси протягом січня – 10 березня 1939 р. у Вінницькій області чисельність членів ВКП(б) зросла на 1046, кандидатів у члени ВКП(б) – на 1292 осіб; напередодні ХУІІІ з’їзду ВКП(б) чисельність членів ТДО Авіахіму збільшилася на 28853 осіб.
Партробітник України. – 1939. — № 6. — С.46.

Кіровоградська область. Преса поінформувала про слабкий темп реагування установ і організацій на звернення преси. Редакція Знам’янської районної газети „Соціалістичний темп” за 11 місяців 1938 року надіслала на розслідування у різні організації 678 листів, проте отримала лише 157 відповідей. Решта 521 листів були „замариновані у шухлядах керівників різних районних організацій”.
Робсількор. – 1939—№ 1. — С.17.

Карпатська Україна. Президія Ради Міністрів Карпатської України створила правничу комісію на чолі з доктором Брайщаком для опрацьовування законопроектів і вироблення українсьої юридичної термінології.
Діло. – 1939. — 5 січня.

Київ. Дирекція філіалу Центрального музею В.І.Леніна підбила підсумки роботи за останні п’ять місяців. З моменту відкриття музей відвідало 170 тис. осіб, у тому числі в традиційні “ленінські дні” січня 1939 р. – 2763; проведено 550 екскурсій. З 22 січня в музею почалася трансляція хронікальних фільмів про В.Леніна.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 22 січня.

Рівне. Трибунал окружного суду засудив вісім сільських дівічат за належність до КПЗУ – „злочин державної зради”: С. Кузьмич, Н. Нижник, В. Козійчук ув’язнені на 2 роки, А.Кисіль, А.Грицишин, А.Музичук, Н.Сметанюк, Л. Сметанюк – відправлені на 3 роки до виправного закладу для неповнолітніх.
Діло. – 1939. — 5 січня.

УРСР. У республіці введено в дію вісім нових радіостанцій на частотах чеських радіостанцій для унеможливлення ведення „антирадянської пропаганди”, зокрема з Карпатської України; встановлене покарання у вигляді 20 років позбавлення волі за порушення офіційної заборони слухати закордонні передачі.
Діло. – 1939. — 13 січня.

Карпатська Україна. Ряд населених пунктів, зокрема громадська рада Перечина, на знак своєї шани і поваги проголосили прем’єра А.Волошина почесним громадянином своїх містечок. Населення м.Терново над Тисою через свою делегацію вручило прем’єрові почесний диплом громадянина свого села.
Діло. – 1939. — 27 січня, 5 лютого

СРСР. З метою послаблення кризи постачання підвищено ціни на тканини, готовий одяг, білизну, трикотаж, скляний посуд.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1927 – 1941. — М.: РОССПЭН, 199

УРСР. У республіці зафіксовано згортання гончарного промислу: 1929 р. в с. Опішня на Полтавщині працювало 689 гончарів, у січні 1939 р. в артілі промкооперації „Художній керамік” залишилося 140 майстрів; у с. Адамівка на Проскурівщині 1929 року гончарним виробництвом займалося 1038 осіб, у 1939 не існувало ані спеціалізованої артілі з виробництва посуду, ані майстерні; у с. Ловіне Чернігівської області кількість гончарів скоротилася з 602 до 221.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 січня.