Інститут історії України Національна академія наук України

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Польовий штаб ЧУГА, за погодженням з командуванням Південно-Західного фронту (командувач О. Єгоров, члени Реввійськради. – Р. Берзін, Й. Сталін), низкою наказів і розпоряджень провів реорганізацію і скорочення армії, запровадив виборність командирів, скасував відзнаку вояків УГА – тризуб, замінивши його червоною зіркою, замість синьо-жовтих прапорів впроваджені червоні, змінив традиційний український гімн “Ще не вмерла Україна” на “Інтернаціонал”, ввів посаду політкомісара.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 37; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Істо

Харків. Міська конференція партії лівих есерів (борбистів), на якій заслухано доповідь губпаркома і райпаркома та ухвалено резолюцію з рекомендацією зробити політичну лінію губпаркома чіткішою в питаннях професійного руху, економічної політики та мілітаризації праці, звернути більшу увагу на роботу в робітничих районах і на селі, збільшити видавничу діяльність.
Борьба (Харків). – 1920. – 11 березня.

Безпартійна селянська конференція Київського повіту, Київської губернії, на якій заслухано доповіді про народну освіту, соціальне забезпечення, воєнне становище, земельну справу; ухвалено резолюцію з поточного моменту (вказувалось на необхідність вжити заходів проти самовільних реквізицій окремих військових частин Червоної армії).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 540 – 541.

Харків. Інструкція бюро ЦК КСРМУ про спільну роботу комсомольських і партійних організацій на окупованій поляками Волині.
Гражданская война на Украине. 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 11 – 12.

Олександрівськ (суч. Запоріжжя), Катеринославської губернії. Повітова безпартійна селянська конференція.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Зап

Харків. РНК УСРР затвердила “Положення про робітниче управління націоналізованих підприємств кам’яновугільної промисловості”, в якому робітниче управління проголошувалось єдиним повноважним органом управління на підприємстві.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 540 – 542.

Кам’янець-Подільський. Вшанування пам’яті великого українського поета Т. Шевченка. В університетській церкві відслужено українською мовою панахиду. Увечері в університеті відбулася святкова академія.
Вперед (Львів). – 1920. – 18 березня.

Львів. Польська поліція заборонила наукові виклади Ставропігійського інституту, які мали розпочатися лекцією з історії української літератури та історії Середньовіччя. Українська молодь Львова позбавлена будь-яких наукових викладів рідною мовою.
Вперед (Львів). – 1920. – 11 березня.

Харків. Прийнято тимчасове положення Народного комісаріату освіти УСРР “Про архівну справу на Україні”. Згідно з ним архіви оголошувалися загальнонародним надбанням. В установах усіх відомств заборонялося знищення будь-яких документів без дозволу архівних секцій.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917–1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 135.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Харків. Оголошено прийом слухачів до Першого державного єврейського театру студії. Курсанти бралися на державне забезпечення. При зарахуванні перевага надавалося відрядженим із провінції.
Коммунист, Харьков, 1921, 9 марта.

Харків. V Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію “Про господарське будівництво”. Вказано на необхідність відбудови економіки УСРР у відповідності з єдиним планом розвитку народного господарства радянських республік. Визначено основні завдання економічного планування, подальшої націоналізації засобів виробництва.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 9 березня..

Шепетівка Лебединського повіту. Влаштовано електричну станцію, що постачала електроенергію навколишнім селам.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Харків. Органи ВУНК заарештували консулів Грузинської демократичної республіки в Харкові (Цегереллі) та Одесі (Ушверідзе).
ЦДАВО України, ф. Р-4, оп. 1с, спр. 546, арк. 5; спр. 586, арк. 18-19% спр. 628, арк. 176, 109-210.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.