Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про роботу меншовиків у профспілках. Південбюро ВЦРПС поставлено за обов’язок приймати „меків” з надзвичайною обережністю для роботи в центральному апараті. Роботу „меків” в низовому профспілковому апараті визнано неприпустимою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арК. 80.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про боротьбу з розгромом рад народного господарства.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 80.

Одеса. Поновлено прямий радіотелеграфний зв’язок з Берліном.
К труду! Екатеринослав, 1921, 30 апреля; ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 80.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову «Про надзвичайні всеукраїнські трійки по боротьбі з незаконним використанням транспорту та порушенням правил проїзду»
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 206.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про дозвіл Укрсанупру закуповувати продовольство для хворих та поранених червоноармійців на вільному ринку”.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 207.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило проект постанови РНК УСРР з приводу звіту уповноваженого Наркомзовнішторгу за 1920 р. Секретаріату ЦК КП(б)У запропоновано надіслати телеграму до ЦК РКП(б) з пропозицією Наркомзовнішторгу РСФРР задовольнити замовлення УСРР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 79.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про заснування центральних курсів інструкторів профспілок”.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 208.

Харків. Наркомздоров’я УСРР постановив створити в Одесі другий інститут по науковій медицині, а також курси для лікарів-стажистів і курси з пульмонології.
Коммунист, Харьков, 1921, 23 апреля.

Харків. Губвиконком постановив ліквідувати загороджувальні загони на території губернії, за виключенням прикордонної смуги з губерніями, що не виконали продрозкладку.
Коммунист, Харьков, 1921, 23 апреля.

Київ. Щоб поліпшити житлові умови робітників, вирішено організувати 100 „робітничих будинків” для металістів, друкарів та залізничників, а також працівників великих державних фабрик і заводів. Будинки передавалися на утримання підприємств, робітники яких вселялися в „робітничі будинки”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У доручило секретаріату ЦК КП(б)У асигнувати радянські грошові знаки Закордоту (відділу ЦК КП(б)У по закордонній роботі – Авт.).
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арК. 80.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.