Інститут історії України Національна академія наук України

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

УРСР. На підприємствах та в установах республіки почалася кампанія масової перевірки трудової дисципліни та покарання її порушників. За неявку 1 січня на роботу звільнено з посади та виселено з гуртожитку прохідника шахти “Центрально-Заводська” тресту “Куйбишвугілля”; не допущено до подальшої роботи трьох робітників шахти № 17-17 БІС тресту “Сталінвугілля”; Одеса: за спізнення на роботу викликані на загальні збори вісім працівників заводу ім.Леніна, попереджені про звільнення сім працівників Канатного заводу; Харків: засуджені на цехових зборах дев’ять працівників заводу ім. Шевченка, отримали догану два робітника канатного заводу ім. Петровського.
Вісті ВУЦВК. – 1939. —3, 4 січня.

УРСР. У школах, палацах піонерів різних районів республіки відбулися “дитячі новорічні ялинки”. Київ: у столичному Палаці піонерів і жовтенят проведені бал-маскарад, змагання на кращий карнавальний костюм, переможцями яких визнано учнів С.Абрамова (костюм Олександра Невського) та В.Лелеку (костюм “Богатиря Буслая”); Житомир: у школі № 20 в святкових заходах брали участь близько 1 тис. дітей; Дніпропетровськ: у Палаці піонерів дітей зустрічали “трьохметрові Діди морози”, святкування почалося з виконання “Інтернаціоналу”, виголошення гасла “Товаришу Сталіну – наш піонерський привіт! За щасливе дитинство нашому рідному Сталіну – ура!”, проведено костюмований бал у національних українських, білоруських, таджикських, циганських костюмах.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 3 січня.

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала указ про поділ народного комісаріату легкої промисловості СРСР на народний комісаріат текстильної промисловості СРСР з підпорядкуванням йому підприємств бавовняної, шерстяної, лляної, шовкової, ватної галузей промисловості, підприємств по переробці бавовни, льону, з вироблення підсобних матеріалів для текстильної промисловості, а також наркомату легкої промисловості СРСР з включенням до його складу шкіряно-взуттєвих, швейних, трикотажних підприємств. Наркомом текстильної промисловості СРСР призначено О.Косигіна, наркомом легкої промисловості СРСР – С.Лукіна.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 3 січня.

Київ. Делегація відомих акторів у складі Г.Юри, М.Донця, Г.Борисоглібської, О.Петруненко, Н.Ужвій, А.Бучми та ін. відвідала народного артиста СРСР П.К.Саксаганського у його помешканні. Актори привітали метра театрального мистецтва з Новим роком, доповіли про свої творчі успіхи. П.Саксаганський пригостив гостей святковим сніданком.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Київ. У Будинку вчителя відбулися урочисті збори з нагоди 45-ти річної педагогічної діяльності вчительки 54-ї середньої школи м. Києва, члена Ради НКО УСРР О.В.Коцюбинської. Педагога вітали представники партійних, радянських органів, учні. Київська міська адміністрація преміювала ювілярку 3 тис. руб., Центральний комітет працівників початкових і середніх шкіл України – путівкою для відпочинку на курорті.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 3 січня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан прийому в кандидати і члени партії. Констатувалися досягнуті успіхи: протягом останні 18 місяців (з початку поновлення прийому в партію і до травня 1938 р.) прийнято кандидатами в члени ВКП (б) – 1297, членами ВКП(б) – 10146 осіб; протягом восьми місяців 1938 р. – відповідно 42540, 17884 осіб. Поряд із цим вказувалося на наступні недоліки: наявність значної кількості кандидатів з „простроченим стажем” (станом на 1 січня 1939 р. таких нараховувалося 59203 осіб); велика кількість нерозглянутих заяв (станом на 1 січня 1939 р. – 20 410, у тому числі заяви з проханням про прийом у кандидати партії – 14727, у члени партії – 5683; неохайне оформлення матеріалів; випадки зволікання з видачею документів прийнятим у члени партії (станом на 1 січня 1939 р. – 5946 новоприйнятих кандидатів, 3111 – членів партії, 2764 осіб, поновлених у лавах ВКП(б). Містилися вимога ОПК, РПК, МПК негайно вжити заходів для виправлення недоліків.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.48-50.

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Зросли державні ціни на цукор.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.212.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про присвоєння звання Героя Соціалістичної праці Василю Олексійовичу Дегтярьову «за видатні заслуги в справі винаходу і конструювання нових, особливо важливих зразків озброєння РСЧА». В.О.Дегтярьову також вручено грошову премію у розмірі 50 тис. руб.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 січня.

Київ. РНК УРСР видав постанову «Про організацію наукових установ в західних областях УРСР».
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. — 1940. — № 7. — Ст.46; Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 — червень 1941. Збірник документі

Київ. В Інституті ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР відбулася зустріч академіків К.Й.Студинського, Ф.М.Колесси, М.С. Возняка, В.Г.Щурата з представниками наукової інтелігенції української столиці. Почесні гості розповіли про свою працю, творчі плани на майбутнє.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

За ініціативи селян Полтавського району” розпочалося будівництво нової траси Харків – Київ ферганським методом. Цього дня виїхало на трасу 1.848 селян з 1.424 підводами.
Комуніст. – 1941. – 5 січня.