Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Київ. При військово–видавничому відділі Генерального штабу заклалась “Козацька книгарня”, яка мала обслуговувати військових осіб та військові частини.
Нова Рада. — 1919. — 28 січня.

У Харкові створено перші радянські видавництва в Україні: при Українському центральному агентстві по постачанню і розповсюдженню друкованих праць (Укрцентраг) та при Харківському губернському агентстві Центродруку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Директорія затвердила закон про скасування Державного сенату та відновлення діяльності Генерального суду під назвою “Найвищий суд Української Народної Республіки”.
ЦДАВО України. Ф. 2208. — Оп. 2. — Спр. 2. — Арк. 9 зв.

Катеринослав. Українські частини (полк Січових стрільців отамана Р.Самокиша та Верхньодніпровський загін отамана М.Сакви) вибили з міста більшовиків і махновців.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

На землях східного Підляшшя, західної Волині та Полісся організовано крайовий комісаріат УНР з центром у Брест–Литовську, якому німецька адміністрація передала управління краєм. Ставлення поляків до української влади вороже.
Українська Ставка. — 1919. — 14 січня.

Київ. Центральне інформаційне бюро при Директорії звернулося до громадян , які мають фотографії, пов’язані з боротьбою українського народу за відбудову державності, особливо знімки з облоги Києва та вступу до нього республіканського війська, з проханням надати ці знімки для копіювання за відповідну плату.
Українська Ставка. — 1919. — 2 січня.

Цього дня у театрах Києва відбулись такі вистави: Молодий театр — “Чорна пантера і Білий ведмідь” за п’єсою В.Винниченка; Державний народний театр (у приміщенні Троїцького народного дому) — “Наталка–Полтавка” І.Котляревського; Державний драматичний театр — “Між двох сил” В.Винниченка ; Другий міський театр (трупа Садовського) — “Наталка –Полтавка”.
Нова Рада. — 1919. — 2 січня.

Київ. Уряд УНР затвердив кандидатури на посади голів ряду надзвичайних дипломатичних місій (до Бельгії і Голландії, Польщі, Всевеликого війська Донського, Греції та ін.).
ЦДАВО України. Ф.1065. — Оп.1. — Спр.14. — Арк. 29–30.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

Чернігів. Протягом двох тижнів тривала виставка пам’яток української минувшини.
Культурне будівництво в Українській РСР 1917–1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 230.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Володарка, Сквирського повіту, Київської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Більшовик (Київ).. – 1920. – 4 січня

Вінниця, Подільської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Гражданская война на Украине. (1918 – 1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 2. – К., 1967. – С. 758.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. До міста прибув штаб групи польських військ Подільського фронту на чолі з командиром дивізії генералом Ф. Крайовським для репрезентації найвищої польської військової влади на Поділлі. На зустрічі з головноуповноваженим уряду УНР І. Огієнко М. генерал Ф. Крайовський заявив про свій намір усунути усі кривди, заподіяні польською місцевою владою українському населенню.
Огієнко І. Рятування України. На тяжкій службі своєму народові. – Вінніпег, 1968. – С. 69 – 70; Наш шлях. – 1920. – 4 січня.

Тараща і Богуслав, Канівського повіту, Київської губернії. Вступ до міст частин Червоної армії. За іншими даними, це сталося 3 січня.
Комуніст (Київ). – 1920. – 6 січня ;Гражданская война на Украине. (1918 – 1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 2.

Париж (Франція). Перші загальні збори Українського національного комітету (УНК) за участю В. Панейка, К. Білика (секретар), С. Томашівського, І. Петрушевича, А. Петрушевича, Б. Цитовича, С. Моркотуна, О. Кульчицького. Комітет ухвалив програмну декларацію, в якій причину свого створення пов’язав з порушенням Директорією засади інтегральної цілісності української території і визначив мету – об’єднання українських земель в етнічних кордонах у федерації з “білою” Росією. Заходи УНК щодо визнання його урядами Антанти як офіційного представника УНР виявилися безуспішними..
Доценко О. Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 106 – 110

Варшава (Польща). Спеціальна нарада представників військового міністерства Польщі, присвячена справі формування українського війська. Врегульовано статус українських вояків, котрі перебували на території Польщі та підконтрольних їй українських землях – відтепер їх мали трактувати як “військових осіб сторонньої заприязненої держави” і ставитися до них як до “братів по зброї”. Центром формування українського війська визначено Ланцут, який з табору полонених перейменовувався на збірний пункт. Українське військо тимчасово прирівнювалося до польських етапних частин; польське військове міністерство брало на себе постачання збірного пункту продуктами і необхідними матеріалами.
Руккас А., Ковальчук М. Діяльність військової секції при українській дипломатичній місії у Варшаві (грудень 1919 р. – липень 1920 р.) // Київська

Ужгород, ЧСР. Створено Руський театр товариства „Просвіта”.
Український вісник, Львів, 1921, 9 квітня.