Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Вересень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували за вересень 520 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

Вересень 1943

На Україну прибула група вчених на чолі з академіком І.Бардиним для надання допомоги у відбудові металургійних підприємств, які постраждали в період окупації.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

Вересень 1943

При НКЗС СРСР створені Комісія з питань мирних договорів та післявоєнного устрою (голова М.Літвінов), а також Комісія з питань перемир’я (голова К.Ворошилов).
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.

Вересень 1943

Окупанти спалили у вересні повністю село Солянка Баранівського району Житомирської області, загинуло 24 жителі; 102 двори села Тростянець Ківерцівського району Волинської області, загинуло 59 жителів; 68 дворів села Хоровиця Славутського району Хмельницької області, загинуло 7 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119, 216, 424.

Вересень 1943

Українські націоналісти вбили членів підпільної комсомольської організації с.Грушвиця Ровенської області, яку очолював колишній член КПЗУ Федір Кравчук (псевдо – Чорний).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

24 вересня 1943 (п’ятниця)

Партизанський загін під командуванням Я.Сиворонова підірвав мости на шосе Сміла-Черкаси та грейдерній дорозі Сміла-Орловець-Городище.
Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Сборник документов. – К., 1963. – С.335.

6 вересня 1943 (понеділок)

Війська 5-ї ударної армії Південного фронту визволили місто Макіївку Сталінської області.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. - Т.2. Украинская ССР в период коренного пер

6 вересня 1943 (понеділок)

Радянські війська зайняли районні центри Зіньків Полтавської, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ Сталінської, Буринь і Дубов’язівку Сумської, Батурин Чернігівської областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С. 380, 383, 416, 424, 440.

6 вересня 1943 (понеділок)

Війська 5-ї ударної армії Південного фронту визволили місто Макіївку Сталінської області.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. - Т.2. Украинская ССР в период коренного пер

6 вересня 1943 (понеділок)

Радянські війська зайняли районні центри Зіньків Полтавської, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ Сталінської, Буринь і Дубов’язівку Сумської, Батурин Чернігівської областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С. 380, 383, 416, 424, 440.

1944 1944

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

6 вересня 1944 (середа)

Війська 3-го Українського фронту вийшли до румуно-югославського кордону.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 385.

6 вересня 1944 (середа)

Конотопський електромеханічний завод “Червоний металіст” почав виготовляти електромотори та електросвердла для шахт Донбаса.
Радянська Україна. – 1944. – 6 вересня.

6 вересня 1944 (середа)

Українське Державне видавництво випускає великим тиражем серію плакатів і лозунгів, присвячених визволенню України від німецько-фашистських загарбників.
Радянська Україна. – 1944. – 6 вересня.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Вересень 1945

Київ. У бібліотеці АН УРСР із закінченням ремонтних робіт відбувся перехід на двозмінне обслуговування читачів. Крім того, для прискорення виконання замовлень на літературу створено групу шифрування читацьких вимог.
Історія Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (1941–1964). – К., 2003. – С. 113.

Вересень 1945

Дніпропетровськ. Повідомляється, що став до ладу і випустив першу продукцію цех віконного скла на цегельному заводі № 8-9.
Радянська Україна. – 1945. – 28 вересня.

6 вересня 1945 (четвер)

Перемишлянський повіт Жешувського воєводства (Польща). В с. Тисово вночі загін УПА (30 осіб) атакував батальйон Війська Польського, який здійснював депортацію українського населення. Попри значні втрати повстанцям вдалося на деякий час припинити переселенську акцію.
Кентій А. Українська повстанська армія в 1944–1945 рр. – К., 1999. – С. 115.