Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Донецька губернія. Проведено чистку профспілкових органів гірників і металістів від представників опозиційних партій. У складі президії губернської ради професійних спілок губком КП(б)У залишив двох бундівців з партійним стажем з 1919 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Відбувся конгрес комуністів Підкарпатської України. Прибуло 123 делегати.
Громадський вісник, Львів, 1922, 14 березня.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада з охорони материнства і дитинства. Порядок денний: про місцеві фонди і охорону материнства і дитинства; про державну організацію Охматдиту; про участь Охматдиту у боротьбі з голодом; про протиепідемічну кампанію у дитячих закладах; про приватні товариства і організації у справі допомоги охорони материнства і дитинства..
Вестник охраны материнства и детства, 1922, № 2-3, С. 25

Київ. Створено бюро Істпарату.
Пролетарская революція, 1922, № 1, С. 535.

Одеса. Створено бюро Істпарту.
Пролетарская революция, 1922, № 7, С. 247.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про гірничий догляд”, який вводився для здійснення технічного догляду та контролю за дотриманням законів і розпоряджень уряду по охороні праці найманих працівників на гірничих підприємствах.
ЗУ України, 1922, № 16, Ст. 257.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про електрифікацію УСРР”. Ухвалено план заходів, розроблених комісіями по електрифікації Росії і України. Накреслено будівництво у першу чергу вугільних електростанцій – Штерівської, Гришинської, Лисичанської, Великолитвинської, Ізюмської; гідроелектростанцій – Олександрівської і Бузької; а також станцій на доменних і коксових газах, комбінованих з вугіллям, – Юзівської, Макіївської, Петровської та ін.
ЗУ України, 1922, № 16, Ст. 256.

Харків. Вища партійна школа ЦК КП(б)У перетворена у Комуністичний університет ім. Артема (Ф. Сергєєва).
Культурная жизнь в СССР, 1917-1927. – М., 1975. – С. 339.

Фрайберг, Німеччина. Помер О. Мишуга – відомий оперний співак, меценат багатьох гуманітарних і культурних українських інституції в Польщі.
Громадський вісник, Львів, 1922, 19 березня.

Харків. Відкрито першу робітничу лікарню. У лікарні 4 відділення на 400 ліжок - терапевтичне, хірургічне, гінекологічне й акушерське. При лікарні влаштовано лабораторію для бактеріологічних дослідів при стоматологічному кабінеті.
Коммунист, Харьков, 1922, 2 апреля.