Інститут історії України Національна академія наук України

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

Харків, м. Наркомюст УСРР видав постанову про внесення змін до інструкції НКЮ від 14 листопада 1927 р. „Про застосування амністії, що її оголошено до десятиріччя Жовтневої революції”. Встановлено перелік категорій засуджених, які підлягали амністії: особи, засуджені уперше – ті, які до 7 листопада 1927 р. відбули покарання або дотерміново звільнені, засуджені до примусових робіт або до умовного покарання; особи, уперше засуджені за соціально-небезпечні вчинки – ті, для яких встановлено термін покарання 1 рік, засуджені або умовно, або до примусових робіт.
Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. —№ 35-36. —Ст.35.

Москва, м. РНК СРСР затвердив п’ятирічний народногосподарський план на період 1928/1929 – 1932/1933 рр.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№ 29. —Ст.268.

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У «Про хліб». Областям та районам заборонено використовувати мірчук для місцевих потреб як єдине джерело для централізованого постачання. Ухвалено вжити заходів щодо безперебійного продовольчого постачання і виплати зарплати робітникам Донбасу. Зокрема Наркомпостач, а також уповноважених «Союзборошна» та «Заготзерна» зобов’язано забезпечити терміновий завіз до Донбасу двотижневого запасу зерна. Щоб забезпечити виконання цього завдання, Комітету резервів запропоновано розбронювати 25 тис. т жита та пшениці
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 147.

У спецдовідці начальника Вінницького обласного відділу ДПУ УСРР В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про голодування населення Оратівського району повідомлялося, що за останній час на ґрунті голоду розвинулося пияцтво. Багато колгоспників і одноосібників ходять по полях, де збирають мерзлу картоплю і буряки для харчування, а в лісі – коріння
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1924 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 172–173.

У «Спецдовідці ДПУ України про “масові волинки” в Пулинському і Володарському районах Київської області» повiдомлялося, що в с. Соснова Болярка декілька селян проводили агітацію за організацію походу до райцентру для звільнення селян, заарештованих за невиконання хлібоздачі
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 100.

Політбюро ЦК ВКП(б) вирішило перенести перепис населення на один рік, заборонити газетам «Правда», «Известия» та іншим друкувати статистичні дані про хід посівної кампанії, відхилити прохання Косіора про надання пільг колгоспам, які обслуговувалися новоствореними МТС, запропонувати стягнення хлібозаготівель з одноосібників, які стали колгоспниками, до збору врожаю за нормами колгоспів, а після жнив – за нормами одноосібників
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 921. – Арк. 22.

Обвинувальний висновок у справі про людоїдство мешканки с. Велика Севастьянівка Христинівського району Київської області. Зазначено, що 22 квітня комісія сільської ради у справі виявлення «недоїдаючих» «застала» мешканку села за приготуванням м’яса зарізаної дитини. Жінка зізналася, що у «неї нічого їсти»
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15158. – Арк. 12.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.