Інститут історії України Національна академія наук України

На базі підпільної організації Теплицького району Вінницької області був створений партизанський загін під командуванням А.Кондратюка. (З 1943 р. 2-га партизанська бригада ім. Й.Сталіна).
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.) – К., 2001. — С. 111.

У Рівному при Українському допомоговому комітеті “створений Комітет несення помочі полоненим українцям, головним завданням якого є клопотання перед німецькою владою, про звільнення всіх українців, що походять з Рівненської області”.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня.

Уряд праці Галичини почав проводити з 27 жовтня до 22 листопада 1941 р. перевірку всіх осіб української та польської національності з 16 до 25 років. Молодь повинна була з’явитися до відділень урядів праці з довідками про місце роботи.
Львівські вісті. – 1941. – 26 жовтня.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

На окупованій території Криму створений підпільний партійний центр (І.Генов, М.Луговий та ін.).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 341.

З’явилася листівка проводу ОУН(Б) “Партизанка і наше ставлення до неї”. Її автори виступали проти дій червоних партизанів, які лише викликали відплатні каральні акції гітлерівців, обстоювали ретельну підготовку загального повстання проти ворогів української державності. Кентій А. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941-1942 рр. – С.166.
Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.): Зб. док. і матеріалів. – Одеса, 1971. – С. 112, 120-124, 288.

На території Жмеринського району Вінницької області сформувалася підпільна організація “Радянські патріоти”, у складі К.С.Гришина (Костін), В.Кіняєва (Гордеєв), Г.Навроцького, Г.Ліздіна та інших. Їхній вплив поширювався на багато сіл Жмеринського, Шаргородського та інших районів. Підпільники випускали листівки, зведення Радінформбюро, чинили диверсії на залізничному транспорті, знищували бойову техніку ворога, визволяли військовополонених, рятували молодь від вивезення до Німеччини, підготували й переправили в партизанські загони 56 бійців.

В першій декаді місяця ліквідовані гетто в Любомлі (близько 3 тис. осіб) та Сенкевичівці – 800 осіб, Барі Вінницької області розстріляні понад 3000 євреїв. У другій половині місяця в Ровенській області схоплено і страчено в Острозі – понад 1000 євреїв, в Тучині – 753, в Деражно – 152, в селах Червоноармійського району – 94, в Демидівському районі – 97, в Дубровиці – близько 70, декілька сот в Ровно. В Яромилинцях Хмельницької області знищено 7 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 149, 182.

Окупанти спалили село Берег Вербського району Волинської області, загинуло 110 жителів; 290 дворів села Мефодіївка (загинуло 55 жителів) та 270 дворів села Кренидівка (загинуло 50 мешканців) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216, 287.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Згідно з наказом командування партизанським рухом Сумське партизанське з’єднання у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського і Кролевецького загонів під командуванням С.Ковпака і О.Сабурова виступили у 700-км рейд тилами ворога з Брянських лісів на Правобережну Україну, в район Олевськ – Сарни.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 51;Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине. 1941–1944. – К., 1985. – Кн. 2. — С. 237.

З трьох населених пунктів Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец 2700 євреїв, зокрема з Більшівців – 1150 осіб, з Букачевців – 550, з Бурштина – 1000.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.75.

З Поморян Львівської області депортовано в табір в Белжец 1400 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.111.

Для керівництва господарством у текстильній та паперовій галузях рейхскомісар України заснував союз для волоконного господарства, який охоплював виробництво з такої сировини, як: бавовна, льон, коноплі, вовна, тваринне волосся, інші подібні сировини та целюлози, папір, та побічні продукти.
Волинь. Український часопис. – 1942. – Ч. 99. — 26 грудня. – С.4.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.