Інститут історії України Національна академія наук України

РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату шляхів». Встановлювався перелік управлінь, відділів, госпрозрахункових об’єднань наркомату.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 25. — Ст.605.

РНК УРСР видав постанову «Про розмір місцевого збору для київського гастрольно-естрадного театру».
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. — 1940. — № 24. — Ст.174.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

За даними ОКГ загальні втрати сухопутної армії Німеччини на Східному фронті на цей час склали 534.970 осіб, або приблизно 15 відсотків від загальної кількості всіх сухопутних військ на цьому фронті (3,4 млн.)
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 388.

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Німецька 2-а армія форсувала Десну, 2-а танкова армія Г.Гудеріана зайняла м. Ромни і розпочали операцію по оточенню військ Південно-Західного фронту.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 334.

Розпочалася організаційна діяльність партизанського загону під командування С. Ковпака.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 49.

Радянські війська залишили з боями районні центри Зноб-Новгородська, Ромни, Сміле Сумської області; Нова Маячка, Цюрупинськ Миколаївської області; Бахмач Чернігівської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963.– С. 369-442.

Вводилася система перепусток для в’їзду та виїзду на територію рейхскомісаріату “Україна”.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1998. — С. 135.

Відділ праці Генерального губернаторства оголосив про реєстрацію у Львові осіб, що отримували до 1.09.1939 р. соціальну допомогу. Реєстрації не підлягали особи єврейської національності.
Львівські вісті. – 1941. – 14-15 вересня.

Виконком Одеської міської ради депутатів трудящих спеціальним рішенням увів нормований відпуск води для потреб населення (4— 5 літрів на добу на одну людину) і інших господарських цілей. Міськжитлоуправління зобов’язувалося з 15 вересня приступити до видачі води по спеціальних картках.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 85.

Тривали акції масових розстрілів єврейського населення у Житомирській області. Цього дня було знищено 750 жителів Ружина та 900 мешканців Чуднова.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 56.

У Миколаївській області розстріляно 1916 жителів сіл Добре і Єфінгара.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 128.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.