Інститут історії України Національна академія наук України

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Зросли державні ціни на цукор.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.212.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Київ. РНК СРСР і ЦК КП(б)У видали постанову про відкладення на середину лютого 1940 р. республіканської наради передовиків сільського господарства, попередньо призначеної на 25 січня 1940 р.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 22 січня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

З Києва відправився перший транспорт з 1500 цивільними робітниками до Німеччини.
Нове українське слово. – 1942. – 20 січня.

Референт у питаннях мистецтва при робочій групі Західної України направив доповідну записку оперативному штабу А.Розенберга про передачу 300 картин Київського музею західноєвропейського мистецтва для службових приміщень окупаційних установ, де зазначалося, що картини дуже цінні, а тому їх використання для прикрашення службових приміщень генералкомісаріату, недоцільне.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 78–79.

Рейхскомісар України Е.Кох наказав мобілізувати населення міст для проведення весняних польових робіт. У Києві мобілізовано 50000 мешканців. Встановлювалася денна норма для кожного – перекопати вручну 100 м2 землі.
Непокоренная земля киевская. Из истории всенародной борьбы в тылу врага 1941-1944. – К., 1965. — С. 113.

Розпорядження Крем’янецького гебітскомісара про заборону створювати церковні ради. В Пінську на соборі українських єпископів висвячено архімандрита Ніканора в єпископа Чигиринського (Київщина)
Власовський І. Нариси історії Української Православної церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 216.

УШПР підготував та перекинув до тилу німецьких загарбників 62 організаторські та диверсійні групи з метою активізації партизанської боротьби.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з УШПР, влаштували у січні 34 аварії залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Прийнято рішення про створення нової установи у складі АН УРСР – Комісії з історії Вітчизняної війни в Україні.
Історія Академії наук України 1918-1993 рр. – К., 1994. – С.109.