Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Карпатська Україна. Міністр національної оборони Карпатської України С.Клочурак доручив полковникові армії УНР Є.Камінському розробити проект штату міністерства й організації збройних сил як частини майбутньої армії „великої Української держави”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.119.

Карпатська Україна. Наприкінці березня Карпатська Україна припинила своє існування внаслідок окупації Закарпаття угорськими військами.
Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 1994. — С. 535.

У політізоляторі пішов з життя С.Єфремов – літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, заступник голови Української Центральної Ради, Генеральний секретар у міжнаціональних справах, голова Громадського комітету в Києві, академік та віце-президент ВУАН, член Наукового товариства імені Шевченка, автор фундаментальної “Історії українського письменства”.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.616.

Чернігів. Відбувся мітинг 600 залізничників Чернігівського залізничного вузла, присвячений підтримці рішень ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 березня.

Москва. РНК CРСР видав постанову “Про Народний Комісаріат Промисловості Будівельних Матеріалів СРСР”. У підпорядкування НКПБМ передано Харківський завод силікатної цегли, Харківський завод метлахських плиток, Слов’янський завод метлахських плиток, Артемівський завод керамічних каналізаційних труб, Маріупольський завод метлахських і облицьовувальних плиток, Славутський завод будівельного фаянсу, Київський чавуно-литейний завод ім.Калініна, Ржищевський чавуно-литейний завод, Артемівський алебастровий завод, Менчуговський вапняковий завод, Шидловські мелопомольні і вапнякові заводи і кар’єри, підприємства по добуванню і обробці граніту: Янцевські, Жежелевські, Гніваньські, Головинські, Лезниковські, Соколовські, а також Головинський кам’янообробний завод.
Собрание постановлений и распоряжений правительства СССР. – 1939. — №19. — Ст.122.

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про віднесення Пущі-Водиці Київської області до курортних місцевостей”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – №8. — Ст.47.

Чехія. Німецькі війська вступили до Чехії, створивши на її території протекторат Богемію і Моравію.
Мельтюхов М. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз в борьбе за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). – М.: Вече, 2000. — С.180.

Карпатська Україна. Сейм ухвалив Закон, за яким Карпатська Україна визнана незалежною державою, республікою з президентською формою правління. Державною мовою республіки проголошено українську, барвою державного прапору – синьо-жовту. Державним гербом – “краєвий герб: медвідь у лівім червонім полі й чотири сині та жовтні смуги в правому півполі, і тризуб св.Володимира Великого з хрестом на середньому зубі”. Державним гімном – патріотичну пісню “Ще не вмерла Україна”. Президентом Карпатської України Сейм обрав А.Волошина.
Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 1994. — С.242, 535;Національні процеси в Україні. Історія і сучасні

Карпатська Україна. 15-18 березня підрозділи “Карпатської України” вели бої з угорськими військами.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.424.

Київ. 15-17 березня відбулися загальні збори АН УРСР. Ухвалено: створити у складі Академії наук чотири відділи – Суспільних наук (у складі Інституту історії, Інституту літератури, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту археології, Інституту економіки, Кабінету єврейської радянської літератури, мови і фольклору, Бібліотеки АН УРСР), Технічних наук (у складі Інституту будівельної механіки, Інституту гірничої механіки, Інституту електрозварювання, Інституту гідрології), Фізико-хімічних і математичних наук (у складі Інституту математики, Інституту фізики, Інституту хімії, Інституту хімтехнології, Інституту геології, Полтавської гравіметричної станції), Біологічних наук (у складі Інституту ботаніки, Інституту зообіології (перейменований на Інститут зоології), Інституту біохімії, Інституту клінічної фізіології, Інституту мікробіології, Гідробіологічної станції (перейменована на Інститут гідробіології), Карагадської біологічної станції); скасувати посаду неодмінного секретаря Президії АН УРСР; затвердити структуру Президії у складі трьох академіків – віце-президентів, чотирьох академіків відділів і трьох академіків – членів президії – загалом 11 осіб; обрати наступний склад Президії АН УРСР: президент АН УРСР академік О.О.Богомолець, перший віце-президент – академік А.В. Паладін, другий віце-президент – академік А.А.Сапєгін, третій віце-президент – академік Б.І.Чернишев, голова Відділу технічних наук – академік С.В.Серенсен, голова Відділу фізико-хімічних і математичних наук – академік І.К.Мацуревич, голова Відділу біологічних наук – академік М.Я.Калінович, члени Президії – академіки Г.В.Курдюмов, О.В.Леонтович, В.П.Філатов.
Вісті Аакадемії наук Української Радянської соціалістичної республіки. – 1939. — № 3-4. — С.94-96.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..
Вісті АН УРСР. — 1940. — № 1. — С.86; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.