Інститут історії України Національна академія наук України

Колектив Уралмашзаводу взяв шефство над відбудовою металургійного заводу ім.Г.Орджонікідзе в Донбасі та прийняв зобов’язання допомогти йому у забезпеченні необхідним обладнанням, технічною консультацією, кваліфікованою робочою силою. Колектив Уральського турбінного заводу взяв шефство над відбудовою турбінного заводу в Донбасі. На багатьох підприємствах сходу країни робітниками відкриті “особисті рахунки з відбудови Донбасу”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.366.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Харківський електромеханічний завод випустив першу після вигнання німецьких окупантів продукцію. Відбудований Харківський хлібозавод № 7.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.366.

Колектив Уралмашзаводу взяв шефство над відбудовою металургійного заводу ім.Г.Орджонікідзе в Донбасі та прийняв зобов’язання допомогти йому у забезпеченні необхідним обладнанням, технічною консультацією, кваліфікованою робочою силою. Колектив Уральського турбінного заводу взяв шефство над відбудовою турбінного заводу в Донбасі. На багатьох підприємствах сходу країни робітниками відкриті “особисті рахунки з відбудови Донбасу”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.366.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

У Львові відкрилася виставка Спілки образотворчих мистців, в якій прийняли участь 99 мистців з 400 роботами, у т.ч. М.Козик, В.Кричевський та ін.
Львівські вісті. – 1943. – 7 грудня.

Житомирська область. Окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.115.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Радянські війська оволоділи окружними центрами Закарпатської області Волове, Свалява, Хуст.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 391-392.

Війська 4-го Українського фронту визволили місто Густе.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 389.

Рада народних комісарів УРСР прийняла постанову про організацію річних сільськогосподарських шкіл з підготовки кадрів для сільського господарства республіки.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 546.

Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.
Радянська Україна. – 1945. – 11 листопада.

Карль Сфельді біля Мюнхена (Німеччина). Відбувся з’їзд пластунів, на якому засновано Пласт і прийнято назву “Союз Українських Пластунів”.
На громадській ниві (до 25-ліття Центрального Представництва Української Еміграції в Німеччині). / під ред. О. Зеленецького. – Мюнхен, 1972. – С.

Варшава (Польща). Передано всім закордонним представництвам відкритого листа англійською, французькою та німецькою мовами “До цілого культурного світу від імені “представників усіх верств українського населення за лінією Керзона”. У документі міститься апеляція до глав держав, першоієрархів світових церков, міжнародного Червоного Хреста, політичних і громадських організацій з приводу брутального порушення прав автохтонного населення земель, що увійшли до складу Польщі і “стали жертвою політиканства Москви і Варшави”, а також мотивація дій УПА, що виявилася наодинці з карально-репресивним апаратом СРСР і Польщі.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. Документи і матеріали. – Львів, 1994. – С. 141-146.

Київ. Розпочала роботу республіканська нарада головних інженерів облземвідділів, директорів і головних інженерів облремтрестів, ремонтних заводів та МТС і старших механіків передових МТС республіки з питань осінньо-зимового ремонту тракторів.
Радянська Україна. – 1945. – 28 жовтня.