Інститут історії України Національна академія наук України

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Викрито Центральний повстанський комітет на чолі з І. Андруховичем і Г. Чупринкою.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3313.

Польща. Уряд УНР в екзилі прийняв план боротьби проти радянської окупації на території України.
Штайло О. Генерал Юрко Тютюнник. – Львів, 2000. –С. 60.

Харків. Створено Український трест сільськогосподарського машинобудування (Укрсільмаштрест).
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Київ. Етнографічна секція Українського наукового товариства, що проводила науково-дослідну роботу по збиранню і вивченню етнографічних матеріалів, увійшла до складу Української академії наук на правах самостійної комісії. Голова – А. Лобода.
Этнография, 1926, № 1-2.- С. 202.

Помер Ф. Омельченко – палеоморфолог, патофізіолог і мікробіолог, директор Мікробіологічного інституту з правом академіка ВУАН, голова медичного товариства при Київському науковому товаристві.
Історія Академії наук України. – К., 1993. – С. 510.

Харків. Відбулася нарада з питань по культурно-освітньої роботи профспілок. Порядок денний: звіт культвідділу Південбюро ВЦРПС; доповіді з місць; звіт про роботу секції по культурно-освітній діяльності ІV Всеросійського з’їзду профспілок; про професійну освіту робітників; про робітфаки; про політико-освітню роботу; про участь профспілок у роботі по соціальному вихованню; про участь профспілок працівників освіти та мистецтв у культурно-освітній діяльності профспілок; організаційні питання; поточні справи.
Материалы по культурно-просветительной работе профсоюзов: Резолюции и тезисы ІІ Всеукраинского совещания профсоюзов, 10-15 июня 1921 г. – Харь

М. Брусилов Житомирського повіту. До штабу 14-го полку РСЧА з’явився з повинною отаман Мордалевич зі своїми вояками.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 23 червня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову про контроль над споживчою кооперацією.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 червня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову про проведення осінньої посівної кампанії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 червня.

Харків. В Селянському будинку відбувся вечір поезії пролетарських поетів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило представником України до Москви Наваковського.
ЦДАГО України, ф, 1, оп. 6, спр. 13, арК. 116 зв.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову про боротьбу з неписьменністю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.