Інститут історії України Національна академія наук України

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. ДПУ у республіці зафіксовано 195 терористичних акти проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Київ, м. Вийшов перший і останній том „Український архів” – орган Археографічної комісії ВУАН.
Український архів. – 1929. —Т.1;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М.

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про бюджет Лікувальної комісії на 1929/1930 р.”. Ухвалено затвердити бюджет у розмірі 1 млн. 044 тис. руб (по центру – 494 тис. руб., по округах – 550 тис. руб.); просити ЦК ВКП(б) відпустити Україні на лікувальні потреби 500 тис. руб. по лінії Головстраху; запропонувати РНК передбачити відповідні асигнування з резервного фонду уряду.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.7. —Арк.78.

Москва, м. ЦК ВКП(б) видав постанову про підсумки вербування робітників та регулювання зростання партії протягом першого кварталу 1929 р. Констатувалися успіхи і недоліки парторганізацій, зокрема містилася критика Сталінського ОКП за „кампанійщину”: під час „ленінських днів” до партії вступило три чверті з 3129 усіх прийнятих у першому кварталі 1928 р. робітників.
Комуніст. – 1929. —6 вересня.

Могилів-Подільська окр. Підведені підсумки “чистки” окружної організації КП(б)У: виключено з партії 12,8% її загальної кількості.
Комуніст. – 1929. — 6 вересня.

Харків, м. ЦКНС звернувся до низових комітетів взяти найактивнішу участь у кампанії призову молоді 1907 року народження до РСЧА, закликаючи не пропускати у військо “жодного куркуля”, “жодного непмана”, “жодного куркульського приший-хвоста”.
Червона армія. – 1929. — 6 вересня.

Харків, м. Управління науки НКО УСРР звернулося до Бюро вивчення продуктивних сил України при Держплані УСРР з доповідною запискою про роботу наукових установ республіки. Вказувалося на успішну робота 16 науково-дослідних інститутів, 84 науково-дослідних кафедр, 19 музеїв, 5 наукових бібліотек, 6 обсерваторій, 2 ботанічних садів, Української книжкової палати.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. —С.81-82.

Опубліковано інформацію про те, що Волочиський район Вінницької області виконав річний план хлібозаготівель на 16,4 %, а одноосібники не здали «жодного центнера хліба» в Гарнутівській сільраді, колгоспи – 13,3 % «свого завдання»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 6 вересня.

Книги запису смерті Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Помер 6-річний хлопчик І. Кулик
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.