Інститут історії України Національна академія наук України

Москва. В. Ленін підписав записку для передання по прямому проводу в Харків секретареві ЦК КП(б)У Д. Лебедю, голові президії Вищої ради народного господарства УСРР В. Чубарю та командуючому збройними силами України та Криму М. Фрунзе з визначенням на відміну від телеграми від 1 липня 1921 р. добової норми навантаження хліба центру в 74 вагони.
Владимир Ильич Ленин: Биографическая хроника. – Т. 10. – М., 1979. – С. 632.

Золотоноша Кременчуцької губернії. Пущено цегляний завод “Вулкан”.
Луганская Правда, 1921, 2 июля.

Київ. Пущено скляний завод “Червона гута” – найбільший у республіці по виготовленню віконного скла та аптечного посуду.
Пролетарий, Харьков, 1921, 5 июля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада з охорони материнства і дитинства. Порядок денний: про місцеві фонди і охорону материнства і дитинства; про державну організацію Охматдиту; про участь Охматдиту у боротьбі з голодом; про протиепідемічну кампанію у дитячих закладах; про приватні товариства і організації у справі допомоги охорони материнства і дитинства..
Вестник охраны материнства и детства, 1922, № 2-3, С. 25

Прага. Відбувся ІІ Українській студентський з’їзд, який заснував Центральний союз українського студентства (ЦЕУС).
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Київ. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд по єврейській освіті. Прибуло 72 делегата з 42 населених пунктів УСРР. Серед них – представники губернських і великих повітових єврейських бюро наросвіти, навчальних закладів, комсомолу, літературних груп „Widerwunks“, оргбюро „Культур-ліги”. Порядок денний: звіти центрального і місцевих єврейських бюро наросвіти; про освітню роботу в нових економічних умовах; про дитячі будинки і систему соціального виховання; про трудову школу і її організацію; про політосвітню роботу; про боротьбу з клерикалізмом; про освітню роботу серед робітничої молоді; про профтехнічну освіту; про підготовку працівників освіти; організаційні питання.
Путь просвещения, Харьков, 1922, № 3, С. 368.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

В Одеському відділі Південно-Західної залізниці викрито великі крадіжки вантажів. За квітень викрадено 40 тис. пудів вантажів, у травні – 70 тис. пудів. В середньому щомісячно розкрадалося до 10 вантажів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 4 липня.

Суми Харківської губернії. Введено до ладу колишній Бельгійський металургійний завод, що не працював кілька років.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 8 липня.

Одеса. В результаті соціального страхування робітників організовано низку лікарських установ та аптек.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 4 липня.

Харків. Проходила третя сесія ВУЦВК VІІ скликання. Порядок денний: Конституція СРСР; стан врожаю; експорт хліба.
Стенографический отчет третьей очередной сессии Всеукраинского ЦИК VІІ созыва, 1-2 июля 1923 г. – Харьков, 1923. – С. 70.