Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло до відома постанову оргбюро ЦК РКП(б) про відмову задовольнити клопотання ЦК КП(б)У про створення українського відділу при ЦК РКП(б).
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 76.

Харків. Політбюро ЦК КП)б)У прийняло постанову про еміграцію євреїв. Ухвалено не перешкоджати еміграції таких категорій євреїв: дружинам, що виїжджали з неповнолітніми дітьми до своїх чоловіків; батькам, що їхали на утримання своїх дітей; непрацездатним громадянам взагалі, що від’їжджали на утримання родичів; особам жіночої статі, родини яких отримували дозвіл на виїзд, або знаходилися за кордоном. Наркомзаксправ та ВУЧК також запропоновано посилити нагляд за недопущенням пересування населення до кордонів з метою еміграції. В той же час рекомендовано прийняти до відома заходи, розроблені єврейським відділом ЦК КП(б)У щодо забезпечення безпеки емігрантів, що накопичилися на румунському кордоні, та впродовж їх шляху до місця призначення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 76; спр. 19, арк. 28.

Харків. РНК УСРР прийняв постанову про дозвіл вільного обміну, продажу та купівлі товарів сільськогосподарського, фабрично-заводського та кустарного виробництва. За цим декретом не заборонявся обмін, продаж та купівля населенням продуктів сільського господарства, що залишились у селян після виконання продовольчого податку, причому право купівлі і збуту поширювалося й на вироби фабрично-заводської та кустарної промисловості.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. РНК УСРР залишила за собою право визначення матеріалів і виробів, обмін і торгівля якими заборонялася. Купівля і продаж дозволялися кооперативним об’єднанням та окремим громадянам. Усі товари, що виготовлялися державними підприємствами, за виключенням тих, що надавалися робітникам як натуральні премії, мали здаватися до Наркомпроду УСРР, але не могли використовуватися цими підприємствами для торговельних операцій.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило проекти декретів Наркомпроду УСРР про збереження сільського господарства; про порядок вільного товарообміну та про торбарство. До останнього декрету було внесено зміни. Наркомпроду було запропоновано зняти загороджувальні загони з залізниць для попередження незаконного користування залізницях, а уряду опублікувати відповідний декрет. Вирішено поширити на територію УСРР декрет РНК РСФРР про незаконні поїздки по залізницям, застосовуючи до його порушників ув’язнення в концентраційних таборах строком на п’ять років. Запропоновано звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про термінове припинення відрядження селян в УСРР для хлібозаготівель. Визначено строк вільного вивозу хліба для російських мішечників, що знаходилися на території УСРР, до 26 квітня. Заборонено в’їзд на територію Олександрівської губернії. Для його попередження військовому командуванню та ВУЧК запропоновано надати військову силу, відповідно з дислокацією військ, у розпорядження трійки по охороні доріг.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 74.

Харків. РНК УСРР прийняла декрет про скорочення продовольчої розкладки у зв’язку з початком посівної кампанії. З метою розвитку городництва, птахівництва, бджільництва та збереження робочої худоби скасовано продовольчу розкладку на овочі, крім картоплі, а також на мед, птицю, робочих волів. З губерніями, які виконали розкладку, запропоновано терміново організувати товарообмін.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. РНК УСРР дозволила особам, які проводили обмін і закупку на комісійних засадах, за дорученням продорганів, в межах обов’язків, які вони брали на себе, відкривати закупівельні та обмінні контори та склади. Ці контори та склади мали контролюватися продовольчими органами та бути зареєстрованими в місцевих споживчих товариствах. Торгівля на ринках і з лотків мала регулюватися виконкомами, згідно з інструкціями Наркомпроду, погодженими з Наркомвнусправом.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про охорону племінної худоби”.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 199.

Миколаївська губернія. Організовано товарообмінні пункти у Бреславі, Новій Воронцовці, Снігерівці та Херсоні Мелітопольського повіту; Алешках, Голій Пристані, Складовську, Кохановці, Хорлах – Дніпровського; Новому Бузі, Очакові, Миколаєві – Миколаївського.
Коммунист, Харьков, 1921, 16 апреля.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про полегшення переходу робітників і службовців з одного підприємства на інше”. Такий перехід дозволявся, коли це зумовлювалося серйозними побутовими, сімейними та виробничими обставинами, без порушення нормального ходу виробництва.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 195.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про основний товарний фонд для робітників. Ухвалено виокремити такий фонд для ударних районів: Києва, Одеси, Миколаєва, Харкова Катеринослава та Донбасу. Врахувати Донбас як першу та другу групу споживачів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 73.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило уповноваженим Наркомпоштелю РСФРР при РНК УСРР Трофімова, а Білова – його заступником.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 73.

Харків. РНК УСРР прийняв постанову “Про селянські будинки” як центри політико-освітньої роботи на селі.
Культурне будівництво в Українській РСР, 1917-1959. – Т. 1, – С. 112-113.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про будинки відпочинку робітників”.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 193.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про забезпечення робітників і службовців, що відправлялися на курорти, в санаторії та будинки відпочинку”. Їм належало наперед виплачувати місячну заробітну плату та видавати кошти для оплати квитків. Під час проїзду вони мали забезпечуватися гарячою їжею.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 198.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про відпустки для робітників та службовців”. Для працівників найманої праці встановлювалися щорічні оплачувані відпустки протягом двох тижнів. Для робітників-підлітків у віці до 18 років та дорослих робітників, які працювали на шкідливому виробництві, надавалися додаткові двомісячні відпустки.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 194.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.