Інститут історії України Національна академія наук України

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про відновлення ставкового рибного господарства в колгоспах УРСР та організацію риборозплідників”.
Радянська Україна. – 1945. – 18 березня.

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Відбулася Берлінська стратегічна наступальна операція військ 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У результаті – завершено повний розгром німецьких армій.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 605.

Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.
Радянська Україна. – 1945. – 11 листопада.

Ставка ВГК видала директиву командуючим військами 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів про розгром ворога в районі Берліна і Луккенвальда і підготовку наступу на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233.

Директива командуючого військами 3-го Українського фронту командуючому 26-ї армії про передачу 1-ї Угорської піхотної дивізії в склад армії.
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 254.

Москва. Президія ВР СРСР ухвалила Указ про нагородження орденами 28 організаторів партизанського руху на Україні. Орденом Суворова І ступеня: С. Ковпака, Д. Коротченка, Т. Строкача, О. Федорова, М. Хрущова. Орденом Червоного Прапора: Л. Бугаєнка, Ф. Бровка, Т .Константинова, М. Салогора, В. Костенка, С. Маликова, Д. Бурченка. Орденом Богдана Хмельницького І ступеня: П. Вершигору, М. Гречуху, Л. Корнійця, А. Олексенка, В. Старченка, Г. Рудя. Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня: З. Богатиря, А. Зленка, К. Литвина, С. Савченка, М. Співака. Орденом Вітчизняної Війни І ступеня: В. Бегму, В. Дружиніна, М. Кузнєцова, М. Наумова, О. Сабурова.
Радянська Україна. – 1945. – 4 травня;Літературна газета. – 1945. – 26 квітня.

Президія ВР СРСР ухвалила Указ про нагородження орденами і медалями 4847 партизан і партизанок УРСР.
Радянська Україна. – 1945. – 5, 6 травня;Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 610.

Головнокомандувач УПА Т. Чупринка видав наказ “До бійців і командирів Української Повстанської Армії”. У ньому викладено наміри “до останнього боронити ідеї української самостійності”.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952. – Мюнхен, 1953. – С. 288.

Відбулася міжреспубліканська нарада голів обласних комітетів Товариства Червоного Хреста Української, Молдавської РСР та Кримської АРСР. Обговорювалася діяльність червонохрестівських організацій на звільненій від ворога території, її перші результати і плани на майбутнє.
ЦДАГО України. – Ф. 1, Оп. 30, Спр. 45, Арк. 9, 9 зв; Коваль М. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Оте

Оприлюднено “Декларацію Проводу Організації Українських Націоналістів після закінчення другої світової війни в Європі”, яка містила оцінку геополітичної ситуації й перспективи розв’язання “українського питання” і націлювала національно свідомі сили на реалізацію “ідеї української самостійної соборної церкви”.
Причинки до суспільного мислення. – Торонто, 1982. – С. 142; Галамай С. Боротьба за визволення України 1929–1989 – Торонто-Нью-Йорк, 1991. – С. 214.

Львів. Відкриття музею українського мистецтва. В експозиції представлено зразки сучасного і старовинного малярства, різьбарства, графіки.
Радянська Україна. – 1945. – 16 травня.

Повідомляється, що між Києвом та Гомелем розпочались регулярні рейси товарно-пасажирських пароплавів. На цій лінії курсують пароплави “Молотов” та “Каманін”.
Радянська Україна. – 1945. – 16 травня.

Помер письменник Ісай Шкаровський (Ішин).
Радянська Україна. – 1945. – 25 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл Української РСР до нового 1946-1947 навчального року” з метою забезпечення необхідних умов для здійснення загального обов’язкового навчання дітей з семирічного віку як у місті, так і на селі, та піднесення якості навчально-виховної роботи в школах УРСР у 1946/1947 навчальному році. Міністерство освіти УРСР і виконкоми облрад були зобов’язані розгорнути з наступного навчального року 16975 початкових шкіл, 8798 – семирічних, 2339 – середніх, 99 – спеціальних шкіл-інтернатів; до 15 серпня 1946 р. перевірити облік дітей-семиліток та охоплення навчанням усіх дітей шкільного віку, укомплектувати керівними і педагогічними кадрами школи, відділи наросвіти, інститути удосконалення кваліфікації учителів та райпедкабінети, закінчити будівництво, відбудову, ремонт і устаткування всіх шкільних будинків, квартир учителів, інтернатів, їдалень. Міністерство торгівлі УРСР, Укркнигокультторг, Укоопспілка до 1 вересня були зобов’язані забезпечити завезення підручників, зошитів, шкільно-письмового приладдя до шкіл і низових торгівельних організацій.
Радянська Україна. – 1946. – 14 травня.

З метою розширення асортименту та збільшення виробництва дитячих іграшок на підприємствах УРСР, Рада міністрів Української РСР дозволила Міністерству освіти УРСР, спільно з Укрхудожпромсоюзом та Спілкою радянських художників України, провести республіканський конкурс на кращі зразки педагогічно-цінних іграшок та настільних ігор для дітей ясельного, дошкільного і шкільного віку. За кращі зразки іграшок Рада міністрів УРСР встановила премії: а) колективні (для підприємств і артілей): одна перша – 1500 руб., дві других – 10 тис. руб., три третіх – по 5 тис. руб.; б) індивідуальні: дві перші – по 8 тис. руб., п’ять других – по 5 тис. руб., десять третіх премій – по 3 тис. руб.
Радянська Україна. – 1946. – 15 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У розглянули питання про підготовку і проведення літнього спортивного сезону 1946 р. в Українській РСР. Перед радянськими, партійними, комсомольськими, профспілковими організаціями було поставлено завдання провести широку роботу щодо залучення трудящих до занять літніми видами спорту, розвитку місцевого туризму та екскурсій до історичних і визначних місць; у всі святкові і вихідні дні проводити на стадіонах, спортивних майданчиках, водних станціях, в садах і парках культури та відпочинку масові спортивні змагання і виступи; шляхом проведення систематичної навчально-спортивної роботи в секціях з різних видів спорту досягти поліпшення спортивно-технічних результатів спортсменів України, особливо з таких видів спорту, як легка атлетика, гімнастика, плавання, футбол.
Радянська Україна. – 1946. – 22 травня.

Київ. Чемпіоном СРСР 1946 р. з фехтування на еспадронах став львів’янин Комаров.
Радянська Україна. – 1946. – 28 травня.