Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Очистити форму
  Переглянути видання "Україна: хроніка подій ХХ століття"

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

11–13 травня 1919

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

25 квітня 1919 (п’ятниця)

Київ. Опубліковано розмову з головою ВУЧК М.Лацисом. Він поінформував про останні селянсько–повстанські виступи (Зелений, Струк), які назвав “хулігансько–білогвардійськими”.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 апреля.

25 квітня 1919 (п’ятниця)

У Києві почалась мобілізація до Червоної армії молоді віком від 20 до 23 років з категорії тих, що не експлуатували чужої праці..
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 26 квітня

25 квітня 1919 (п’ятниця)

Станіславів. Уряд ЗОУНР видав розпорядження про обов’язкове щорічне святкування дня 1 травня як “свята трудового люду”.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 16.

25 квітня 1919 (п’ятниця)

Одеса. Комісія по влаштуванню свята 1 травня виключила з свого складу поета М.Волошина за антирадянську літературну діяльність.
Коммунист. — 1919. — 27 апреля.

25 квітня 1919 (п’ятниця)

Київ. Опубліковано постанову РНК УСРР про прийняття на лікування до лікувальних закладів України хворих та поранених червоноармійців РСФРР.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 апреля.

25 квітня 1919 (п’ятниця)

Київ. Повідомлення наркомату закордонних справ УСРР про відкликання консула Нідерландів з Києва. Уряд цієї країни відмовився визнати УСРР, оскільки вважав, що проблему нових держав має розв’язати Паризька мирна конференція.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 апреля.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

20-25 квітня 1920 (вівторок– неділя)

Одеса, Одеської губернії. ІІ губернський з’їзд рад за участю 146 делегатів, який ухвалив резолюції з земельного питання, про розвиток народного господарства та народної освіти, про боротьбу з бандитизмом. Обрано губвиконком і делегатів на Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919 –1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 905 – 910.