Інститут історії України Національна академія наук України

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

Ялта. Фестиваль “Дні Чехова”, який співпав з століттям першого приїзду А.Чехова до Ялти і 150-літтям цього міста.
Кримська правда. – 1988. – 2,3,10 квітня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Ігор Коробчинський – гімнаст з Ворошиловграда – став абсолютним чемпіоном СРСР і володарем Кубка СРСР, переміг на першості Європи в Стокгольмі і чемпіонаті світу в Штутгарті.
Радянська Україна. – 1989. – 31 грудня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

У багатьох містах і населених пунктах України, в СРСР, за кордоном відбулися святкування з нагоди 175-річчя від дня народження Т.Шевченка. На земній кулі встановлено понад 300 пам’ятників українському поету, в тому числі у Франції, Канаді, США та багатьох інших країнах.
Літературна Україна. - 1989. –16 березня, 6 квітня; Культура і життя. – 1989. – 26 березня, 28 травня.

Указ президії Верховної Ради УРСР “Про ратифікацію Українською РСР Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію, що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації”.
Відомості Верховної Ради УРСР. – К., 1989. - №13. – С.111.

Указ президії Верховної Ради УРСР “Про зняття зроблених раніше застережень Української РСР про невизнання обов’язкової юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо спорів про тлумачення і застосування ряду міжнародних договорів”.
Відомості Верховної Ради УРСР. – К., 1989. - №13. – С.112.

Вийшов у світ перший номер науково-популярного ілюстрованого журналу “Пам’ятки України” – органу Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Українського фонду культури.
Радянська Україна. – 1989. – 11 травня.

Поява перших неформальних видань в Україні: часописи “Вибір” (Київ), “Вільна Україна” (Дрогобич), “Поступ” (Львів) та ін.
Літературна Україна. - 1989. – 18 травня; Жуковський Аркадій, Субтельний Орест. Нариси історії України. – Львів, 1992 – С.203.

Село Денисів Козівського району Тернопільської області. Повідомлялось, що на будинку, де в 1892-1901 роках жив і вів репетиції Осип Вітошинський (15.06.1838, м.Косів, тепер Івано-Франківської області – 24.01.1901, с.Денисів, тепер Тернопільської області) – визначний хоровий диригент, український культурно-громадський діяч, встановлено на його честь меморіальну дошку. Саме у цьому селі О.Вітошинський 1864 р. створив один з перших селянських хорів на Галичині і керував ним понад тридцять п’ять років, який з успіхом виступав у Львові, Золочеві, Тернополі та інших містах і селах.
Культура і життя. – 1989. – 2 квітня;Мистецтво України. Біографічний довідник. – К., 1997. – С.119.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

У Києві був виданий збірник статей і документів “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” – перше офіційне видання в Україні, де йшла мова про голод 1932-1933 рр., згадування якого десятиріччями переслідувалось як антирадянська пропаганда.
Радянська Україна. – 1990. – 13 грудня.

Постанова Ради міністрів УРСР “Про підписання Конвенції про права дитини”.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993. – С. 500.

Київ. Повідомлялось про проведення у Міністерстві культури УРСР “круглого столу”, на якому були розглянуті питання координації дій національно-культурних товариств УРСР, проведення спільних заходів, спрямованих на духовне збагачення людей. Учасники – представники республіканського культурного центру тюркомовних народів, єврейського, вірменського, польського, болгарського, ассірійського, дагестанського та інших національних товариств, які діють в Україні. На “круглому столі” йшла мова про необхідність створення спеціальної державної програми розвитку національних культур. Повідомлялось, що в республіці є вісім районів і близько ста сільських рад, 150 сіл, у яких більшість населення становлять громадяни некорінної національності.
Радянська Україна. – 1990. – 14 березня.

Опубліковано статут Української екологічної асоціації „Зелений світ”, який був прийнятий на з’їзді 29 жовтня 1989 р.
Літературна Україна. – 1990. – 15 березня.

Київ. Установчий з’їзд Селянської спілки України. Головна мета новоствореної Спілки - створення масового громадського політичного руху на захист прав та інтересів селянства, піднесення його добробуту, культурно-освітнього і духовного рівня, виховання в суспільстві глибокої поваги до селянської праці як першооснови життя нації, активізація політичної діяльності на селі, утвердження пріоритетного розвитку сільськогосподарського виробництва, а відтак, і вироблення нової аграрної політики, що найповніше відповідала б інтересам народу України.
Радянська Україна. – 1990. – 26 вересня; Правда Украины. – 1990. – 28 сентября.

Івано-Франківськ. Протягом дев’яти днів проходив українсько-молдавський театральний фестиваль “Березіль-90”.
Культура і життя. – 1990. –13 травня.

В Україні створено Чехословацьке культурно-просвітнє товариство ім. Я.Каменського, головним завданням якого є турбота про рідну мову, історичну пам’ять, самобутність, культуру, збереження традицій. В Україні проживало 9 тис. чехів і 8 тис. словаків.
Вісті з України. - 1990. - № 15, квітень; Правда Украины. – 1990. – 10 апреля.

Підписаний Президентом СРСР Закон СРСР “Про посилення відповідальності за посягання на національну рівноправність громадян та насильствене порушення єдності території Союзу РСР” виходив з необхідності “посилити захист прав і свобод громадян, рішуче присікати діяльність різних націоналістичних і сепаратистських об’єднань, спрямовану на дискредитацію громадян у зв’язку з їх національною приналежністю, мовою, віросповіданням, на розпалювання міжнаціональної ворожнечі і розбрату, на насильствене порушення закріпленої Конституцією СРСР єдності території Союзу РСР”. Закон враховував “міжнародно-правові зобов’язання Союзу РСР про заборону в законодавчому порядку будь-якої діяльності, спрямованої на дискримінацію громадян, розпалювання національної ненависті, ворожнечі і насильства”.
Радянська Україна. – 1990. –6 квітня.