Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про реорганізацію дирекції Українських скульптурно-монументальних майстерень”. Ухвалено реорганізувати існуючу в системі Управління у справах мистецтв при РНК УРСР дирекцію Українських скульптурно-монументальних майстерень на Українське об’єднання скульптури та спорудження пам’ятників з підпорядкуванням його Управлінню у справах мистецтв при РНК УРСР.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1939. — № 6. — Ст.30.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорив питання про розподіл друкарського паперу серед видавництв України на 1939 рік. Ухвалено виділити видавництвам: „Радянська школа” – 7542 тонн паперу, Держполітвидаву – 1017, Дитвидаву ЦК ЛКСМУ – 455, Держгоспсільвидаву – 330, Держмедвидаву – 134, „Мистецтву” – 121, „Молодому більшовику” – 147, Держнацменвидаву – 68,8, Аакадемії наук – 102,3, видавництву Молдавської АРСР – 31,2, наркомату фінансів УРСР – 122, наркомату місцевої промисловості – 5, Держтехвидаву – 30, Книжковій палаті УРСР – 14,7, Українському філіалу Музею В.І.Леніна – 5, Будинку оборони ім. Фрунзе – 15, Центральному архівному управлінню УРСР – 1, „ РКомуніст” – 255, Верховної Ради УРСР – 67, „Пролетарська правда” – 20, іншим журналам – 29,8, шкільним бібліотекам – 750 тонн паперу. 700 тонн паперу передбачено залишити у резерві на проведення виборів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.16.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило проект постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У „Про підготовку до Всесоюзної сільськогосподарської виставки”. Містилися настанови ОВК, ОПК розгорнути систему заходів з готування до виставки та обрання до 20 квітня 1939 р. її учасників. Керівництво роботою з підготовки до виставки покладено на заступника голови РНК УРСР Старченка, в областях – на голів ОВК, у районах – на голів РВК. Ухвалено також створити Укрвиставком при РНК УРСР (голова – І.Ф.Мурза), розгорнути видання тематичних плакатів, листівок тощо.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.85-87.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило телеграму за підписом Й.Сталіна і В.Молотова про хід м’ясопоставок від 4 лютого 1939 р. Ухвалено затвердити телеграму, надіслати її у якості директиви секретям ОПК, ОВК. У телеграмі констатувалися незадовільний стан м’ясозаготівель, містилася вимога ЦК ВКП(б) і РНК СРСР до радянських і партійних органів на місцях „негайно досягти необхідного переламу у ході м’ясозаготівель”, ”завершити вручене зобов’язання по м’ясопоставках у встановлений ЦК ВКП(б) і РНК СРСР строк 15 лютого”.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.123, 142.

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про організацію в системі Народного комісаріату освіти УРСР інституту удосконалення вчителів”. Ухвалено організувати в Києві і Харкові інститути вдосконалення вчителів без відриву від виробництва “з метою організації систематичної роботи з учителями у галузі вдосконалення педагогічних наук за фахом і оволодіння марксо-ленінської науки”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1939. — № 3. — Ст.19.

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про затвердження Інструкції про порядок призначення і виплати пенсій по державному соціальному страхуванню органами соціального забезпечення”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1939. — № 3. — Ст.20.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..
Вісті АН УРСР. — 1940. — № 1. — С.86; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Львів. Львівському університету присвоєно ім’я Івана Франка.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

У Львові на запрошення єврейських письменників зі Спілки Радянських Письменників України перебував радянський єврейський «письменник-орденоносець» Перец Маркиш. Після виступу, що стосувався різних тем, зокрема проблеми збільшення кількості друкованих органів у Львові єврейською мовою, він читав на їдиш розділи зі свого нового твору —«Поеми про Сталіна».
Російський державний архів суспільно-політичної історії. — Ф.17. — Оп. 125. — Спр.68. — Арк.812.

Почалося видання республіканської газети «Радянська освіта».
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Дрогобич. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.434.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Кубанці». Сценарій А.Яна та А.Маковського; режисери М.Володарський, М.Красій; оператор Ю.Вовченко; композитор П.Козицький; художник М.Симашкевич; звукооператор А.Демиденко; текст пісень В.Сосюри;вролях: О.Антонов — Сергій Захарович Руденко; В.Івашова — Ольга Руденко; Т.Задеріхіна— Катюша Руденко; Д.Мілютенко — дід Макар; С.Шкурат — Ілля Макарович; Г.Петрова — Уляна Григоровна; Б.Безгін — Остап; С.Жайворонок — Стьопка; С.Свашенко — Федір; П.Ткаченко — Ромка; Ф.Левицький — Льонька; І.Рижов — есаул Сорока; М.Братерський — Митри; К.Владко — Фрося; Г.Гравій — Соколов; В.Уральський — командир корпусу; Д.Капка — гармоніст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.231232.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Макар Нечай» («Академіки»). Сценарій Б.Старше ва (Пхора); режисер В.Лебедєв-Шмідтгоф; оператор О.Мішурін; композитор Ю.Мейтус; художники Г.Рогочий, М.Тряскін; звукооператори Н.Мінна, О.Котова; текст пісень А.Малишка; в ролях: І.Садовський — професор Головін; В.Добровольський — Макар Нечай; В.Зайчиков — академік Адамов; В.Івашова —Галя; А.Дунайський — Опанас; Ф.Дубровський — академік Оленін;Г.Кіровський — професор Горський; Н.Алісова — Наташа Стахова;О.Максимов — аспірант Владимиров, секретар парткому.
Жукова А.Є.,Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К.,1959. — С.232.