Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1929 1929

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

15 березня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Квітень 1929

Москва, м. У квітні – травні затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.112.

вітень 1929

Москва, м. У відділі місцевих істпартів Інститута В.І.Леніна відбулася нарада з завідувачами Ленінгаградським, Українським та Білоруським істпартами. Учасники виробили проект положення про організацію науково-дослідних інститутів по історії партії (замість істпартів).
Пролетарская ревоюция. – 1929. —№ 7. —С.208;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.129-130.

вітень 1929

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

вітень 1929

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

16 квітня 1929 (вівторок)

Харків, м. Відбулося екстрене засідання Всеукраїнської центральної ради профспілок, на якій розглядалося питання про руйнівні наслідки повені в різних округах України.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 16 квітня.

16 квітня 1929 (вівторок)

Москва, м. РПО СРСР видала постанову „Про організацію ринку продуктів, що швидко псуються”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 27. —Ст.249.

16 квітня 1929 (вівторок)

Харків, м. РНК УСРР видала постанову “Про поповнення Всеукраїнської академії наук новими дійсними членами та про порядок вибору їх”.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. — № 12. —Ст.89.

16 квітня 1929 (вівторок)

Харків, м. Відбувся пленум Інституту Тараса Шевченка. Серед учасників пленуму був голова НТШ К.Студинський.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.240.

16 квітня 1929 (вівторок)

Харків, м. З метою ознайомлення зі станом розвитку промисловості, сільського господарства та культурного будівництва до столиці УСРР прибув редактор газети “Франкфурт Цайтунг” доктор Файфер. У планах візиту передбачалося відвідування журналістом шахт Донбасу, Дніпрельстана та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 квітня.

Квітень, 16 1932 (субота)

Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) встановило місячну норму постачання продуктами харчування ясел і дитбудинків малюка з розрахунку на одну особу: борошна – 2,7 кг, м’яса – 1 кг, риби – відсутня, масла вершкового – 400 г, цукру – 1,2 кг, груп – 1,1 кг
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 880. – Арк. 15.

Квітень, 16 1932 (субота)

Харків. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про основні агротехнічні заходи в сільському господарстві». Передбачено застосування репресивних заходів «стосовно глитаїв, що не виконували агрозаходів або відповідних постанов виконкомів чи міськрад». Органам влади надавалося право позбавляти вказаних осіб користування землею, конфісковувати їхнє майно і сільськогосподарський реманент та висилати їх за межі села
ЗУ України. – 1932. – № 9. – Арт. 74.

Квітень, 16 1933 (неділя)

Лист секретаря Вінницького обкому партії В. Чернявського до С. Косіора. Зазначив про необхідність звернення за допомогою до Москви, «але ти мені не рекомендував цього робити», проте «…відчуваю, що з-за нашої чемності, з якою ми підходимо до вирішення питань допомоги ураженим в продовольчому відношенні районам області, нам значно важче вдається домагатися тих необхідних умов, які дали б нам можливість подолати з меншими наслідками те важке становище, яке маємо в низці районів області». Наголосив, що ситуація ускладнюється, а дозволена колгоспна торгівля хлібом не вирішує гостроти проблеми, в області 37 районів, охоплених голодом, з них у важкому стані 20 районів, 300 сіл та 50 тис. осіб, щодня у селах помирає 10–12 селян, смертність зростає, почастішали випадки людоїдства, більшість хат зачинена, а «…селяни лежать пластом і ні до якої праці із-за свого фізичного стану не придатні», люди виснажені і до «фізичної роботи не здатні», насіння вистачить на 50 % посіву, загинуло 100 тис. коней. Запропонував звернути увагу на забезпечення одноосібників, на «спалах епідемії», на постачання області тракторами, на розширення мережі госпіталізації, на прикріплення районів до областей РСФРР, розгорнути децентралізовані заготівлі
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 493–494.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.