Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Квітень 1942

Й.Сталін і Ф.Рузвельт обмінялися посланнями про скликання наради представників СРСР, США і Великобританії з питань відкриття другого фронту в Європі.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329.

Квітень 1942

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

Квітень 1942

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Квітень 1942

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

8 квітня 1942 (середа)

Опубліковане повідомлення про внесення працюючими Ворошиловградської області у фонд оборони країни понад 20 млн. руб. грішми й до 21 млн. руб. облігаціями державних позик.
Советская Украина. – 1942. – № 80. — 4 апреля. – С. 1.

8 квітня 1942 (середа)

РНК СРСР прийняла постанову “Про стан сільськогосподарських робіт у Ворошиловградській і Харківської областях Української РСР”. Нею затверджувався план посіву сільськогосподарських культур по колгоспах і радгоспах Ворошиловградської області і 17 районів Харківської області на 1942 р.
Украинская ССР в годы Великої Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С.

8 квітня 1942 (середа)

З Тального (Черкаська область) в Баварію відправився транспорт з цивільними робітниками: 434 чоловіків, 579 жінок.
ЦДАВО України. – Ф. 3206, оп.2, спр.6, арк. 31.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Квітень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Квітень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

8 квітня 1943 (четвер)

У листі на ім’я Голови РНК УРСР Л.Корнейця академік Є.Патон повідомив про плідну роботу Інституту електрозварювання АН УРСР зі виробничого застосування високопродуктивного методу електрозварювання у випуску бронекорпусів на танкових заводах Уралу.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.288.

8 квітня 1943 (четвер)

У листі на ім’я Голови РНК УРСР Л.Корнейця академік Є.Патон повідомив про плідну роботу Інституту електрозварювання АН УРСР зі виробничого застосування високопродуктивного методу електрозварювання у випуску бронекорпусів на танкових заводах Уралу.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.288.

1944 1944

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

8 квітня 1944 (субота)

Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Жаб’є, Печеніжин, Яблунів (Станіславська обл.), Вашківці, Вижниця, Глибока, Путила (Чернівецька обл.). Разом з військами 2-го Українського фронту вони вийшли за територіальні межі СРСР і захопили ряд населених пунктів в Румунії.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 9 квітня.