Інститут історії України Національна академія наук України

Мюнхен. З посиланням на „Вільну трибуну” від 8 липня повідомлялося про створення Українсько-німецького банку.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 29 липня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про місцевий транспорт”. З метою керівництва місцевим транспортом в Україні при уповноваженому наркомату шляхів РСФРР при РНК УСРР створено Українське управління місцевим транспортом.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 30 липня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про покарання за невиконання продовольчих та інших податків”. На селян неплатників податків накладалася пеня в розмірі не більше 1/5 від ставки податку або застосовувався арешт строком від одного до двох тижнів та примусове стягання продподатку. Щодо окремих сіл, волостей та повітів, у яких селяни масово саботували здачу продподатку, застосовувалися інші економічні заходи: заборона продажу на ринках тих видів сільськогосподарських продуктів, які не надійшли за податком, або навіть заборона торгівлі взагалі та закриття ринків.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 17 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову „Про постачання Донбасу”. Надано розпорядження відправити до Донбасу 25 вагонів продовольства із Запоріжжя, 5– з Полтави і 5 – з Кременчука та через військово-продовольчий апарат – 3 вагони. Також запропоновано забронювати за Донбасом усі лишки продовольства у Таганрозькому та Маріупольському повітах.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 6, спр. 16, арк. 12.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У запропоновувало Наркомпроду УСРР посилити Олександрівську та Кременчуцьку губернії продпрацівниками.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 6, спр. 16, арк. 12.

Одеса. Пущено найбільшу в країні джутову фабрику..
Красный Николаев, 1921, 10 июля

Миколаїв. Пленум губернської ради професійних пілок з питання про тарифи прийняв резолюцію про перехід на відрядну оплату праці та скорочення штатів за умови збереження на виробництві кваліфікованих працівників.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 9 липня.

Харків. Відбувся з’їзд головних інженерів Центрального правління важкої індустрії. Обговорено виробничу програму на друге півріччя 1920/21 господарського року.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 8 липня.

Миколаїв. Пленум губернської ради професійних пілок з питання про тарифи прийняв резолюцію про перехід на відрядну оплату праці та скорочення штатів за умовою збереження на виробництві кваліфікованих працівників.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 9 липня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про покращання побуту робітників”. Накреслено заходи забезпечення робітників взуттям, одежею, паливом; а також житлом і курортним відпочинком; обслуговування пральнями та банями.
ЗУ України, 1921, № 13, Ст. 335.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про житлову політику. Запропоновано визнати фактично націоналізованими всі будинковолодіння з господарськими добудовами, що надавали їх власникам виборчі права до державної думи та самоуправління. Інші будівлі рекомендовано денаціоналізувати й надати в розпорядження хазяїв будинків на правах вільного користування при контролі відділів комунального господарства у випадку їхньої здачі в наймання та продажу. Націоналізовані будинковолодіння запропоновано експлуатувати комунгоспам на принципах господарського розрахунку шляхом здачі в оренду комунам, кооперативам, закладам та приватним особам на умовах, вигідних державі. Володарям денаціоналізованих будинків надано право приватного користування та вільного розпорядження рухомим майном (меблями, домашнім начиненням). Володарі рухомого майна з числа квартиронаймачів у націоналізованих будинках також отримали право приватного користування цим майном. Інше рухоме майно, що було реквізоване та знаходилося на обліку комунгоспів і надавалось у тимчасове користування громадян, вважалося державним майном.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 6, спр. 16, арк. 15.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.