Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Начальник штабу армії УНР А.Мельник видав наказ про новий розподіл армії на фронти і групи: Південно–Східна група (Катеринославська група отамана А.Гулого, загін отамана Н.Григор’єва), командувач — отаман А.Гулий; Східний фронт (корпус Січових стрільців, Запорізький корпус, Чорноморська дивізія, група полк. М.Аркаса), командувач — отаман Є.Коновалець; Правобережний фронт (група отамана В.Оскілка, армія отамана М.Омеляновича–Павленка, Дністрянська група полковника О.Кирієнка), командувач — отаман О.Шаповал.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 22. — Арк. 62.

Київ. Директорія УНР ухвалила компромісне рішення стосовно вищого церковного управління України. Замість Синоду, який мав бути утворений відповідно до закону 1 січня 1919 р. про вище управління Української автокефальної православної церкви, була затверджена Українська вища церковна рада. До її складу увійшли архієпископ Катеринославський Агапіт; від кліру — протоієрей В.Липківський, священик М.Крамаренко; від військового духовенства — А.Матеюк та О.Дурдуковський. У цьому складі 26 січня відбулось перше й останнє засідання Ради, у зв’язку із зміною влади у Києві більше вона не збиралася.
ЦДАВО України. Ф. 1072. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 91; спр. 15. — Арк. 25.

Бучач. Делегація духовенства Києво–Печерської лаври відвідала інтернованих у місцевому Василіанському монастирі митрополита Антонія та єпископа Євлогія.
ЦДАВО України. Ф. 1072. — Оп. 1. — Спр. 49. — Арк. 1.

Київ. Відправлення надзвичайної дипломатичної місії УНР до Англії.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 14. — Арк. 60.

Київ. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України), в якому взяли участь біля 400 делегатів, в тому числі 36 представників ЗУНР. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної соборної України, обговорив питання про владу в Україні, внутрішню та зовнішню політику. Більшість делегатів висловилась проти встановлення в Україні радянської форми правління. Конгрес подовжив владні повноваження Директорії, доручивши їй верховну владу і оборону держави. Рішення конгресу були викладені в Універсалі “До трудового народу України”.
Робітнича газета. — 1919. — 26 січня; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 60–67.

Київ. Установчий з’їзд УСДРП (незалежних правих), на якому затверджено програму і прийнято нову назву партії – Українська комуністична партія (УКП). Обрано ЦК УКП: голова – А. Драгомирецький, секретар – М. Авдієнко, заступник голови – А. Річицький, члени – М. Ткаченко, В. Мазуренко, В. Фідровський, В. Шахрай, Л. Довбня, Ю. Яворський та ін. Офіційним друкованим органом партії затверджено газету “Червоний прапор”. Відновлення радянської влади укапісти вважали за окупацію, а ревкоми – силою, що затримує розвиток української революції. Представники УКП входили до складу ВУЦВК і місцевих рад.
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. – Сучасність, 1983. – Т. 1. – С. 438 – 440.

V з’їзд pад Сосницького повіту, Чернігівської губернії, за участю 160 делегатів, на якому заслухано звіт повітревкому, доповіді з земельного, продовольчого, паливного питань, проведено вибори членів повітвиконкому та ухвалено резолюції з паливного і продовольчого питань.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 194 – 195, 430.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Частини відступаючої Добровольчої армії тримали лінію Голта (суч. Первомайськ) – Новоукраїнка. Частини Червоної армії наступали збоку Голованівська.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 24.

Перемарш північної колони арміїї УНР під проводом отамана Ю. Тютюнника до району Вільшани – Кирилівка, Звенигородського повіту, Київської губернії
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 304

Харків. Засідання Промбюро, на якому ухвалені постанови Всеукраїнської комісії з цукрової промисловості; прийнято рішення організувати Бюро відділу металу Вищої ради народного господарстваи (ВРНГ).
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 16. – Арк. 6 – 6зв.

Москва (Росія). Наказ Реввійськради Республіки про створення Харківського і Київського військових округів, які мали тісний зв’язок з урядом УСРР. До складу Харківського округу увійшли Харківська, Катеринославська, Полтавська, Донецька губернії; до складу Київського округу – Київська, Чернігівська, Волинська, Подільська, Одеська і Херсонська губернії.

Ужгород, ЧСР. Створено Руський театр товариства „Просвіта”.
Український вісник, Львів, 1921, 9 квітня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрилася І Всеукраїнська конференція рад народного господарства. Прибуло 200 делегатів. Порядок денний: про сучасне становище України та перспективи на майбутнє; про становище гірничозаводської промисловості Донбасу та постачанні паливом.
Коммунист, Харьков, 1921, 22, 25 января.

Харків. РНК УСРР доручила Наркомшляхів налагодити безперебійне сполучення Харків – Київ, хоча б один раз на тиждень.
Коммунист, Харьков, 1921, 19 января.

Тарнов, Польща. Українське правниче товариство висловило протест проти необґрунтованих звинувачень польської преси на адресу керівників армії УНР в організації єврейських погромів в Україні.
Український вісник, Львів, 1921 26 січня.

Тарнов, Польща. Відбулося перше засідання Ради Республіки – тимчасового верховного органу УНР в екзилі.
Український вісник, Львів, 1921 26 січня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про залучення до продовольчої роботи на селі жінок-селянок”. Визнано першочерговими завданнями залучення селянок до комнезамів, а також до комісій по постачанню предметів першої необхідності сільському населенню.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 1, Ст. 24.