Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Травень 1929

Харків, м. Оприлюднено лист В.Затонського до редакції „Літописа революції” з визнанням політичних помилок, допущених у його спогадах, опублікованих в № 4 журналу.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП(б)У. – 1929. —№ 5-6 (38-39). – С.385.

Травень 1929

Москва, м. ОДПУ повідомило про розстріл А.Ф.Величка, Н.К. фон Мекка і П.А.Пальчинського, а також про засудження „за крупне шкідництво” багатьох спеціалістів з „колишніх”.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.140.

Травень 1929

Маріуполь, м. Відбулася Окружна статистична нарада з метою інструктування районних статистиків для проведення навесні вибіркового перепису. Обговорювалися питання про дефекти в минулих обстеженнямх.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. – 1929. —№ 3 (17). – С.35.

Травень 1929 (Травень)

Москва, м. Заступник голови ОДПУ Г.Ягода надіслав листа голові РВР СРСР К.Ворошилову про територіальні частини. Вказувалося на більш широке, ніж у кадрових частинах, поширення серед терармійців негативних політичних настроїв; пропонувалася система заходів для поліпшення „ідейно-політичного” обличчя територіальних військових частин і з’єднань.
Красная армия и коллективизация деревни в СССР (1928-1933 гг.). – Наполи / Napoli, 1996. —С.154-156.

Травень 1929 (Травень)

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Травень 1929 (Травень)

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

2 травня 1929 (четвер)

Київ, м. У Палаці праці в урочистій обстановці підписано Договір про культурно-наукове шефство Всеукраїнської академії наук над рядом підприємств Сталінської округи.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 12 травня.

2 травня 1929 (четвер)

Озерки, с. Бобровицького р-ну Чернігівської обл. – народився Борисенко – український скульптор, народний художник УРСР (1976). У 1947 закінчив Київське училище прикладного мистецтва, у 1959 – Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (майстерня І.Севери). З 1959 викладав у цьому інституті, а у 1969 став його ректором. Професор (1977). Впродовж 1985–1988 рр. – ректор Київського художнього інституту. Працював у галузі монументальної і станкової скульптури. Автор пам’ятників І.Франкові у Львові (1964), бійцям Першої Кінної армії у смт Олеську Львівської області (1976), обидва у співавторстві; скульптури „Господар Верховини” (1957), „Олекса Довбуш” (1960), триптих „Земля” (1964), „Ікар” (1985). Лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1978). Помер 8 січня 1990 р. у Києві.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. —С.79.

2 травня 1929 (четвер)

Риково, м. Відбулися зіткнення у зв’язку зі спробою закриття владою місцевої церкви: натовп близько 1 тис. “релігійників”, переважно жіноцтва, не допустив активістів до храму; у с.Виноград Уманської округи віруючі протидіяли закриттю синагоги, побили активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.26-26 зв.

Травень, 2 1932 (понеділок)

Радгосп № 9 ім. Артема Укрмолокотресту закінчив сівбу ранніх ярих культур на засівній площі 3945 га, перевиконавши планове завдання на 7 % та достроково провівши сівбу: за 5 днів замість 6
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 2 травня.

Травень, 2 1933 (вівторок)

Село Кантемирівка Чутівського району Київської області. Мешканка села вбила сокирою сусідського хлопчика, розрубала, наварила холодцю для чоловіка, згодом зарізала 12-річну дівчинку
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15150. – Арк. 12.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.