Інститут історії України Національна академія наук України

Голова Ради міністрів СРСР М.Рижков і секретар ЦК КПРС Є.Легачов відвідали район Чорнобильської АЕС. Їх супроводжував перший секретар ЦК Компартії України В.Щербицький та інші офіційні особи. Вони ознайомилися з обстановкою в районі атомної станції. Разом з урядовою комісією, керівниками ЦК КПУ і урядом УРСР, партійними і радянськими органами Київської області і м.Чорнобиля були розглянуті заходи по ліквідації аварії на 4-му енергоблоці.
Радянська Україна. – 1986. – 4 травня.

Москва. Оперативна група МОЗ СРСР відмовилася від допомоги, запропонованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я. “Підтримуючи імідж могутньої й самодостатньої держави” оперативна група політбюро ЦК КПРС 4 травня схвалила зміст повідомлення ТАРС відносно зарубіжних пропозицій про допомогу у зв’язку з аварією й відмову від неї.
Барановська Н.П. Україна – Чорнобиль – Світ. Чорнобильська проблема у міжнародному вимірі 1986-1999. – К., 1999 – С.39.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Київ. V з’їзд вчителів УРСР, на якому обговорювалось питання “Про хід виконання в республіці рішень ХХVІІ з’їзду КПРС і XXVII з’їзду Компартії України, основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи по дальшому підвищенню якості навчання і комуністичного виховання підростаючого покоління”.
Літературна Україна. – 1987. – 21 травня;Радянська Україна. – 1987. - 17, 19 травня.

Полтава. Республіканське свято народної творчості України, присвячене 70-річчю Жовтневої революції, відбулося на Співочому полі, яке розташоване на схилах парку Перемоги. З різних областей України приїхало майже 1800 учасників художньої самодіяльності і понад 400 професіональних артистів.
Вісті з України. – 1987. - № 24, червень, № 28, липень.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.

Радянсько-американський “Похід за мир – 88” за маршрутом Одеса – Київ, у якому взяли участь представники всіх союзних республік СРСР і 230 осіб з США.
Радянська Україна. – 1988. – 20, 24, 27 серпня, 11 вересня.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

Повідомлялось, що в Нью-Йоркському залі “Крейн клаб-геллері” Українського народного будинку урочисто відкрито виставку робіт сучасних радянських художників. У ній представлено більше ста полотен одинадцяти молодих живописців і графіків з України. Виставка пересувна і побуває у містах тих штатів, де живуть американці українського походження.
Радянська Україна. – 1988. – 14 квітня.

Київ. Нарада представників соціалістичних країн – членів Міжнародного агентства по атомній енергії та представник секретаріату РЕВ як спостерігач. На нараді відбувся обмін думками з питань порядку денного 32-ї чергової сесії генеральної конференції МАГАТЕ. Учасники наради побували на Чорнобильській АЕС.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993. – С.469.

Київ. “Колективний лист” 144 київських науковців, інженерів, лікарів, письменників у ЦК КПРС, ХІХ-й партійній конференції, який був відвезений у Москву письменником Сергієм Плачиндою. У листі були висунуті вимоги: – жодного нового атомного енергоблоку в Україні; розкрити тему голоду 1933 року в Україні і дозволити написати про нього всю правду; видавати твори В.Винниченка, М.Грушевського; засудити великодержавний шовінізм, який є причиною виникнення націоналізму; надати українській мові статус державної.
Україна. – 1989. - № 26.

Другий міжнародний круїз миру по Дніпру, в якому взяли участь представники більш як 100 антивоєнних організацій з 26 країн світу.
Радянська Україна. – 1988. – 1 червня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Ігор Коробчинський – гімнаст з Ворошиловграда – став абсолютним чемпіоном СРСР і володарем Кубка СРСР, переміг на першості Європи в Стокгольмі і чемпіонаті світу в Штутгарті.
Радянська Україна. – 1989. – 31 грудня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

Указ президії Верховної Ради УРСР “Про ратифікацію Українською РСР Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію, що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації”.
Відомості Верховної Ради УРСР. – К., 1989. - №13. – С.111.