Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1929 1929

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 жовтня 1929 (понеділок)

Кривохиженці, м. Вінницької обл. Народився Барабан Леонід Іванович – український театрознавець, історик театру, кандидат мистецтвознавства (1969); у 1956 закінчив Чернівецький університет, у 1961 – аспірантуру при Інституті мистецтв, фольклору та етнографії (відтоді його науковий співробітник); автор книг: „Сучасна українська комедія на сцені” (1969), „Співець єднання і дружби. Михайло Старицький.” (1980) та ін.; автор досліджень про Г.Затиркевич-Карпинську, Л.Старицьку-Черняхівську, С.Черксенка, О.Ватулю; упорядник збірників української одноактної драматургії, багатотомних видань творів М.Рильського, І.Кочерги, О.Корнейчука.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.40.

2 грудня 1929 (понеділок)

Одеса, м. Пішов з життя Суслов (справж. Рєзников) Онисим Зіновійович – український актор, режисер, антрепренер (народився 1857 в Єлизаветграді, тепер Кировоград). Працював у трупах М.Кропивницького (1888-92), П.Саксаганського (1892-93), Г.Деркача (1893-94); у 1894-1909 очолював власні трупи; керував у 1918-1929 сільськими пересувними театрами та заводськими драматичними гуртками; викладав при Одеському державному драматичному театрі. Виконавець ролей: Виборний („Наталка Полтавка” М. Котляревського), Степан („Невільник Кропивницького), Карась (Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського), Явтух („Майська ніч” за М. Гоголем); на Одеській кінофабриці ВУФКУ знявся у фільмах: „Митя”, „Сумка дипкур’єра” (обидва - 1927), „Проданий апетит”, „Філантроп” (1928); автор п’єс: “Галя Русина”, “Без просвіту”, ”За землю”.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.571.

Грудень, 2 1932 (п’ятниця)

Довідка Наркомзему про виконання урядових постанов із хлiбозаготівель. Зазначено, що у Вінницькій області на «чорну дошку» занесено усі села та колгоспи Брацлавського, Липовецького, Любарського, Немирівського, Станіславчицького, Чуднівського, Хмельницького, Тульчинського районів, крім них – ще 44 колгоспи та 42 села; у Чернігівській області 13 колгоспів, 38 сіл, 1646 одноосібників; у Донецькій області 12 колгоспів, 6 сіл, дві сільські ради, 25 одноосібників; у Дніпропетровській області 228 колгоспів у 44 районах; у Київській – 51 колгосп у 48 селах 19 районів; у Харківській області – 23 колгоспи в 16 селах 9 районів; в Одеській області – 12 колгоспів у 9 районах, в АМСРР два колгоспи та одне село. Облвиконкоми порушили клопотання про занесення сіл на всеукраїнську «чорну дошку»: у Вінницькій області 5 сіл, у Київській – 12 сіл, в Одеській – 4 села. Накладено штрафи проти 182 колгоспів 6 областей, повернено до хлібозаготівель натуральні фонди 66 колгоспів. Стягнено натуральних авансів на видані трудодні з колгоспів 898 ц, оштрафовано 9405 одноосібних та господарств «твердоздавців» на суму понад 10 млн крб., засуджено близько 3 тис. селянських господарств, вивезено промтовари з 522 сіл у 109 районах. На «чорну дошку» заносили, крім колгоспів, сільради, села, окремих одноосібників, а також «цілі райони»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 435–438.

Грудень, 2 1933 (субота)

Протокол засідання Епідемічної комісії при РНК УСРР. Харківська міська санепідемінспекція розгорнула мережу протиепідемічних дільниць, проводила епідеміологічні обстеження шкіл, залізниць, потягів, бараків. Визнано «повний провал справи організації перепускників у Харкові»
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 44. – Арк. 197–198.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

1939 1939

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.