Інститут історії України Національна академія наук України

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли рішення про надання виборчих прав колишнім служителям культу, які зреклися від віри, за умовою, якщо вони працювали в суспільному виробництві або не мали змоги працевлаштуватися по незалежних від них причина.
Силантьев В.И. Большевики и православная церковь на Украине в 20-е годы. – Харків, 1998. — С. 190.

5 Київ. У Михайлівському соборі відбувся з’їзд Православного братства та Діяльної христової церкви (ДХЦ). Серед делегатів – 58 представників ДХЦ, решта – противники Всеукраїнської православної церковної ради (ВПЦР) Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). З’їзд засудив керівництво УАПЦ, у тому числі митрополита В. Липківського “за політиканство”, після чого було розпущено ВЦПР та обрано новий тимчасовий орган – ВЦПР Діяльної христової церкви (ВПЦР-ДХЦ). Також було прийнято нове церковне кредо: “Намагатися будувати Царство Бога на землі”.
Силантьев В.И. Большевики и православная церковь на Украине в 20-е годы. – Харьков, 1998. — С. 90.

Харків. Вийшов перший номер журналу “Нове мистецтво”, Існував до травня 1926 р.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Харків. Комісія по поліпшенню якості продукції Вища рада народного господарства УСРР накреслила заходи поліпшення якості продукції українського тресту сільськогосподарського машинобудування. Правління заводів, що входили до тресту, мали своєчасно постачати цехи сировиною та забезпечувати її правильне зберігання; організовувати на заводах лабораторії по перевірці якості виробленої продукції, впровадивши посади приймальників цієї продукції.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Полтава. В агрономічному кооперативному технікумі відбувся випуск 35 агрономів і 38 фахівців кооперативної справи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Первомайський округ. З вересня було відкрито 10 єврейських шкіл, де навчання проводилося єврейською мовою, які охопили 21% єврейських дітей шкільного віку. Крім них, було засновано німецькі, чеські та молдавські школи та 2 єврейські хати читальні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Петровська копальня. Завершено будівництво зразкового робітничого селища із 65 будинків та 4 гуртожитків для нежонатих. У селищі відкрито нічний туберкульозний диспансер.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Харків. Наркомпраці УСРР зобов’язав інспекторів праці зміцнити боротьбу з нещасними випадками на виробництві, особливо у важкій промисловості. Вирішено розпочати роботу з вивчення виробничого травматизму. Запропоновано залучення громадськості до допомоги інспекторам праці, шляхом включення пунктів про охорону праці до планів роботи виробничих нарад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Київ. Президія окрвиконкому вирішила встановити в районах округу радіоприймачі. Для цього передбачалася технічна та матеріальна допомога на місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Рівно. Відбувся суд на 35 українцями, звинуваченими польською владою в створенні Української революційної повстанської організації, яка мала на меті підготовку збройних повстань задля відокремлення Волині, Полісся та Східної Галичини від Польщі та їх приєднання до СРСР. Чотири підсудних було приречено до чотирьох років ув’язнення, три -– до трьох й інші до одного року.
Діло, Львів, 1925, 4 грудня.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.