Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Слище Юзовка Катеринославської губернії. Страйк 802 робітників шахти № 7 і 609 робітників шахти № 3 Лідієвського кам’яновугільного рудника Російсько-Дніпровського металургійного товариства з вимогою підвищити заробітню платню. Закінчився компромісом.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 330–331.

В с. Медуха Галицького повіту, перебуваючи пораненим у російському полоні, помер Теофіл (Феофіл) Мелень (1879 р. н.) – український галицький громадський і політичний діяч, член Української соціал-демократичної партії, редактор партійного органу “Воля”, від початку війни – член Головної Української Ради від УСДП та один з організаторів Українських січових стрільців як член її “Бойової управи”, рядовий австро-угорської армії, воєнний кореспондент і публіцист.
Вісник Союза визволення України. – 1915. – червень/липень. – Ч. 21/22. – С. 21–22.

ст. Алчевська. Страйк 4160 робітників Донецько-Юр’ївського металургійного заводу із вимогою підняти зарплату на 50 коп. в день. Завершився компромісом: зарплату збільшено на 30 коп. у день кожному робітникові. Під час страйку арештовано 12 робітників.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 344.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ. Відбувся Перший з’їзд діячів українського пластичного мистецтва, скликаний за ініціативою Товариства діячів українського пластичного мистецтва та культурної громадськості України, активістів пам’яткоохоронного руху. Під час роботи з’їзду була влаштована виставка творів малярства, архітектури, скульптури, прикладного мистецтва, фотографій українського мистецтва минувшини та ілюстрацій дитячої книжки.
Нова рада. – 1918. – 4 червня ЦДАВО України.– Ф.2457. – Оп.1. – Спр.1. – Арк.1.

Рада міністрів Української Держави розглянула пропозицію голови Ради міністрів про визнання могили Т.Г.Шевченка на Чернечій горі у Каневі національною власністю святинею і ухвалила звернутись до В.Науменка передати її у власність держави та відкрити кредит на утримання могили великого поета. На засіданні доповідав В.Любинський про результати його поїздки в Одесу для переговорів з австро-угорським командуванням з приводу інструкції уповноваженому Ради міністрів при названому командуванні. Рада міністрів розглянула штати українських посольств та кредити для їхнього облаштування. Рада міністрів схвалила законопроекти про Комітет по демобілізації суден торгового флоту, про забезпечення бурякових плантацій тощо. Державний секретар вніс пропозицію якнайскоріше видати закон про українське підданство.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 45-45 зв., 46-46 зв., 47-47 зв.

У Києві розклеєно оголошення німецького коменданта міста генерал-майора Вейке трьома мовами – німецькою, українською і російською. Повідомлялось, що за угодою з міністерством внутрішніх справ Української Держави для всякого роду зібрань, як у приміщеннях, так і на вулицях, для демонстрацій необхідно мати дозвіл міністра внутрішніх справ. Посвідчення на дозвіл цих заходів мають подавати до німецької комендатури з докладним описом того, що має відбутися. Ще раз пропонувалось населенню здати зброю. За порушення приписів німецького коменданта винні мали передаватись німецькому польовому суду.
Нова рада. – 1918. – 11 червня (29 травня).

Київ. Відкриття курсів українознавства для вчителів середніх і вищих початкових шкіл. На урочистостях був присутній міністр народної освіти М.Василенко. На курси прибуло близько 250 чоловік, переважно з Київщини і Чернігівщини.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томх. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.235.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.