Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Одесі відбувся економічний страйк робітників заводу землеробських машин акціонерного товариства "Н.І.Гена та К" з протестом проти зниження розцінок на роботи, який завершився поразкою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.282.

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На Всеукраїнському православному соборі відбувались вибори президії та комісій. Митрополиту Володимиру надали статус “почесного голови”. За місце голови Собору точилася гостра боротьба. Після таємного голосування на голову був обраний наймолодший з єпископів Пимен Балтський, вікарій Подільської єпархії. Товаришем голови обрали єпископа Уманського Димитрія. Загалом, в керівних органах Собору переважала група з українським національним спрямуванням та ідеєю автокефалії. Собор сформував шість спеціальних комісій, які очолювалися єпископами і засвідчували очікуваний основний зміст його роботи, а саме урядову комісію, що мала опрацювати положення про вище церковне управління в Україні (голова – митрополит Харківський Антоній (Храповицький), комісію з питань єпархіального управління і парафіяльного життя (голова – архієпископ Катеринославський Агапіт), камісія з проблем українізації церкви (голова – архієпископ Волинський Євлогій), учбова комісія (голова – ректор Київської духовної академії, єпископ Канівський Василій), економічна комісія, що вивчала проблеми матеріального забезпечення духовенства (голова – єпископ Чигиринський Никодим) та комісія особового складу чи мандатна (голова – єпископ Прилуцький Феодор).
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.160 – 161.

В Києві на засіданнях Малої ради проходило вироблення остаточної редакції 4-го Універсалу УЦР з трьох поданих проектів М.Грушевського, В.Винниченка і М.Шаповала. 22(9) січня на засіданні Малої ради, на якому були присутні тільки українські фракції, виробили спільну редакцію. З 5-ї год. 23(10) січня і до 24(11) січня засідання відбувались разом з неукраїнськими фракціями при зачинених дверях. Представники меншості виступали проти проголошення України самостійною державою. Ряд фракцій внесли свої доповнення, які були схвалені.
Народня воля. – 1918. – 25(13) січня.

Після жорстоких боїв радянські війська Р.Сіверса, розгромивши каледінців, звільнили станцію і селище Чистяково.
Донецький пролетарий. – 1918. - 19 лютого.

До Житомира вступили більшовицькі підрозділи. Вони роззброїли чеську частину, яка не чинила ніякого опору.
Нова рада. – 1918. – 26(13) січня.

Червоногвардійські загони під командуванням П.Єгорова, що вели наступ від Полтави на Київ, зайняли ст. Ромодан без бою. На іншому напрямку революційні загони оволоділи м.Креманчуком і роззброїли українські частини. У цей же день червоногвардійський загін чисельністю до 700 чол. захопив м.Лубни.
Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. – 25(12) січня ; В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.144-145.

Київ. В Українському театрі М.Садовського на честь 35-річчя виступів на театральній сцені відомої української актриси Г. Затиркевич було влаштовано виставу-бенефіс “Сорочинський ярмарок”.
Нова рада. – 1918. – 13 січня.

Київ. Повідомлення про вихід першого номеру часопису “Вісти українського православного собору”.
Нова рада. – 1918. – 11 січня.

Чернігів. Повідомлення про початок діяльності українського видавничого товариства “Сіверянська думка”. Фундаторами товариства стали В.Базілевич, Д.Дорошенко, О.Соловйов, І.Шраг та інші. У Статуті закладу зазначалося, що організований “задля освіти народної, має на меті друкувати і видавати різного роду видання культурно-освітнього значення, безпартійного характеру, переважно українською мовою, по українознавству, а також і інші видання того ж значення і характеру, як на українській мові, так і на інших мовах”.
Нова рада. – 1918. – 11 січня.

Київ. Перед делегатами Всеукраїнського православного церковного собору виступив представник уряду УНР – комісар у справах сповідань О.Карпінський. У своїй промові він закликав: “Якщо ви бажаєте служити народу та підтримувати українську державу, перед вами лише один шлях: дати українській церкві автокефалію. Таким чином ви виконаєте завдання, що його переслідує уряд УНР”. Собор постановив видати звернення до православних захистити державу від більшовиків, однак питання щодо статусу Української православної церкви та її стосунків з Московським патріархом було відкладене.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.163.