Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Червень, 30 1932 (четвер)

Глобинський район, Харківська область. У селі Федорівка від початку посівної померло від голоду 80 осіб, з них у травні – 36. Більшість родин опухла від голоду. У селі Бориси опухлих від голоду 91 особа, померла одна, в с. Горби – померло 11, в с. Глобине – 2 особи
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Кобилянський район, Харківська область. У селах Суха Маячка, Бродщина, Червоне зареєстровано 60 випадків смерті на ґрунті голоду та тривалого недоїдання. В селах Василівка, Чорнобока, Суханівка селяни харчувалися сурогатами (цвiтом акації, лепехою, осокою) та м’ясом дохлих коней
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Нехворощанський район, Харківська область. У селах Михайлівка, Шевченко, Нехвороща та інших зафіксовано масові випадки вживання в їжу сурогатів та захворюваності населення на цьому ґрунті
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Семенівський район, Харківська область. В с. Герасимівка зареєстровано випадки опухання колгоспників на ґрунті голоду, особливо серед дітей. У більшості сільрад колгоспів сіл Буринка, Саранчівка, Гриньки, Крива Руда, Устинівка, Вереміївка, Тройняки, Очеретове, Великий Поділ, Чернишенське, Михайлівка, Хрущовате, Шелевська, Куликівське, Коржинська через брак хліба спостерігався масовий невихід колгоспників на роботу, напади на пункти «Заготзерна», викопування картоплі, а також масовий виїзд колгоспників на заробітки та за хлібом
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 190–191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Чутівський район, Харківська область. У селі Дубова лежало опухлими від голоду 36 родин, за останній час померло 2 особи. В селах Рублівка, Постельки, Войнівка, Іскрівка колгоспники масово не виходили на роботу. В селах Піскове, Богдари, Пілевці, Дельці, Володарка на ґрунті голоду почастішали випадки пограбування зсипних пунктів та ґуралень
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Зареєстровано численні випадки опухання населення від голоду: в Лохвицькому районі Харківської області – 15 осіб, в Сахновищанському та Чорнухинському – по 13, Оболонському – 11, Золочівському, Куп’янському та Сватівському – по 10, Багачанському, Сумському й Миропільському – по 9, Карлівському та Червонокутському – по 8, Балакліївському, Пирятинському й Червонопільському – по 7, Гадяцькому, Решетилівському, Роменському та Старобільському – по 6, Білолуцькому, Липоводолинському й Недригайлівському – по 5, Близнюківському, Дворічанському, Зіньківському, Новогеоргіївському, Новопсковському, Лубенському, Петровському, Печенізькому, Старосалтівському та Троїцькому – по 4, Новосанжарському та Чугуївському – по 3. В багатьох селах не виходили на роботу більше половини колгоспників. Загострення продовольчої кризи призводило до нападів колгоспників на колгоспні комори, ґуральні та склади «Заготзерна», а також виїзду колгоспників та одноосібників за хлібом до областей інших республік – ЦЧО, Криму та Північного Кавказу РСФРР. Посилилися масові виходи селян із колгоспів та випадки реприватизації усуспільненої худоби. Наприклад, у Буринському районі подано 119 заяв про вихід, Червоноградському – 57, Роменському – 82, Лиманському – 85, Лубенському – 76, Чорнухинському – 61, Градизькому – 129
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 192.

Червень, 30 1932 (четвер)

Харків. Обком ЦК КП(б)У звернувся до ЦК КП(б)У з доповідною запискою про надзвичайно напружене продовольче становище в окремих районах області. Висловлено клопотання перед ЦК ВКП(б) про продовольчу допомогу Харківській області та про закупівлю хліба на території ЦЧО і Північного Кавказу. Просив надати хліба і риби колгоспам буряківничих районів, прирівнявши Харківську і Вінницьку області до Київської області, а також про відвантаження до Харківської області 48 тис. пудів кукурудзи з Новоросійська та Одеси. Запропоновано Раднаркому видати постанову про притягнення до суворої відповідальності осіб, винних у самостійній косовиці недозрілого хліба
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 190–193.

Червень, 30 1933 (п’ятниця)

Книга запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Помер «від недоїдання» 25-річний чоловік М. Чабан
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

1939 1939

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.