Інститут історії України Національна академія наук України

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Москва, м. У квітні – травні затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.112.

Москва, м. У відділі місцевих істпартів Інститута В.І.Леніна відбулася нарада з завідувачами Ленінгаградським, Українським та Білоруським істпартами. Учасники виробили проект положення про організацію науково-дослідних інститутів по історії партії (замість істпартів).
Пролетарская ревоюция. – 1929. —№ 7. —С.208;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.129-130.

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

Харків, м. 3-6 квітня відбулася ІІ Всеукраїнська партійна нарада по роботі серед жіноцтва. Делегатки заслухали доповіді про партійне керівництво роботою серед жіноцтва, про стан роботи ЦК ЛКСМУ серед дівчат, про участь профспілок у масовій роботі серед трудівниць міста та села, про культурно-побутове обслуговування робітниць і селянок, про висування радянського жіночого активу та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 3 квітня.

Харків, м. Вища Рада Народного господарства УСРР своїм наказом затвердила “Положення про комісії сприяння фабрично-заводському винахідництву на виробничих підприємствах”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 28 квітня.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про зміну постанови “Про пам’ятники культури і природи”.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. — № 10. —Ст.83.

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК видав розпорядження про заборону самовільного розпродажу відомчих архівних матеріалів Наркоматом шляхів сполучення СРСР. Уповноваженому союзного наркомату при уряді УСРР запропоновано надалі усі питання, стосовні такого роду матеріалів попередньо узгоджувати з відповідними архівними установами України. Пропонувалося також перевести на рахунок Центрального архівного управління УСРР кошти, зароблені союзним наркоматом від продажу відомчих документів.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 3 квітня.

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК затвердив рішення Миколаївського окружного виконавчого комітету, Миколаївської міської ради і “численні прохання єврейських трудящих” про закриття хоральної синагоги Миколаєва та передачу її будівлі під культурно-освітню установу.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 3 квітня.

Харків, м. ВУЦВК видав постанова “Про страхування від терористичних актів робітників низових органів влади та громадських організацій села в органах державного страхування”. Встановлену страхову премію 1 тис. руб. належало виплачувати з 1 січня 1928 р. у випадках, якщо терористичний акт спричинив смерть або інвалідність сільського активіста.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 4 квітня.

Харків, м. Президією ВУЦВК затверджено постанову “Про відшкодування втрат активним робітникам села від осіб, що на ґрунті класової боротьби знищили їхнє майно підпалами”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 4 квітня.

Харків. Постанова РНК УСРР «Про наслідки двотижневика підготовки коней до весняної сільськогосподарської виробничої кампанії». Вказано на поширення «злочинно-безгосподарського ставлення» до коней у радгоспах та колгоспах. Із метою запобігання зриву проведення весняної виробничої сільськогосподарської кампанії ухвалено: ліквідувати бездоглядність за кіньми, встановивши матеріальну відповідальність, заборонити безсистемне, безоплатне використання коней для адміністративних, громадських та інших потреб, а також особистих потреб колгоспників
«Пролетарий». – Харьков, 1932. – 3 апреля.

Спецповідомлення начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про «продовольчі утруднення» в районах області. Повідомлялося, що на цьому ґрунті колгоспники відмовлялися виходити на роботу, намагалися розбирати насіння на харчування, виїздили в центральні міста СРСР на роботу або за хлібом. В окремих селах зареєстровано випадки опухання та смертності від голоду
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 253.