Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Затверджено ухвалену Радою міністрів постанову про заснування Державного симфонічного оркестру імені М.В. Лисенка.
Державний вістник. – 1918. – 28 листопада.

В Конотопі залізничники разом з охороною під керівництвом начальника останньої полковника Палія розпочали повстання, захопивши зі складу 5 тис. гвинтівок і п’ять кулеметів. Розпочавшись на вокзалі, повстання перекинулося на місто, яке опинилося під владою сірожупанників. Штаб 95-ї німецької дивізії відмовився придушити виступ і, оголосивши нейтралітет, офіційно заявив, “що переворот гетьманського ладу вже відбувся”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 246 (із зв.). – 247.

В.Винниченко видав розпорядження Українського Національного Союзу не вдаватись у Києві до активних дій, але бути напоготові до виступу, координуючи дії з наступаючими на місто частинами.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 195 (із зв.).

Директорія оприлюднила офіційне повідомлення про взяття під опіку всіх старшин і козаків Української Народної Республіки, що стали в ряди її армії і потерпіли в боротьбі за Республіку.
Симон Петлюра. Статті. Листи. Документи. – У трьох томах. – Т.3. – К., 1999. – С.50-51.

Наступ авангарду радянських частин у напрямку Мозир-Калинковичі.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 73. – Арк. 149.

Чигирином, Полтавської губернії оволоділи повстанські загони. У руках повстанців опинилися також Черкаський, Кременчуцький, Звенигородський та Олександрійський повіти.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 250. – Арк. 29.

В Одесу прибули англійські, французькі та італійські кораблі Антанти з союзницькими військами,очолені адміралом Баллардом.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.2. – К., 1967. – С.53-54.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Житомир. Перетворення Волинського губернського повстанського комітету за участю отаманів української армії О.Волоха, О.Данченка та Ю.Божка на Волинську краєву революційну раду, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Волинська революційна
Рада виступала за порозуміння з більшовицьким режимом та встановлення влади рад. На неї спиралися отамани, коли 1 грудня 1919 р. зробили спроб

Гомель. Нарада представників більшовицьких організацій Правобережної України і відповідальних партійних працівників республіки.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 617.

Старокостянтинів, Волинська губ. Військова нарада за участю головного отамана С.Петлюри, отаманів М.Юнакова, В.Тютюнника, командування Січових стрільців, а також членів уряду. Зі звинуваченням влади та головного отамана у поразках виступив О.Волох, який заявив, що єдиним порятунком є визнання радянської системи і союз з більшовиками.
Доценко О. Літопис української революції. — Т. ІІ. — Кн. 4. — С. 335-336.

Наказ арміям Південного фронту від командуючого збройними силами України і Криму М.В. Фрунзе про те, щоб вважати Н. Махно і махновців “ворогами радянської республіки і революції”; війська Червоної армії отримали задачу обеззброїти махновські загони та очистити УСРР від “залишків бандитських зграй”.
Ленин и ВЧК. Сборник документов (1917 – 1920 гг.). – М. 1975. – С. 418;Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 288 – 289.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.