Інститут історії України Національна академія наук України

Зі складу КОВО до Фінляндії було надіслано декілька стрілецьких дивізій та авіаескадрилій, три танкових полки, три артилерійських полки Резерву головного командування, два зенітноартилерійських дивізіони, 9 окремих зенітних батарей, десантна бригада, 24 лижних батальйони тощо. З Одеської військової округи було надіслано чотири дивізії, одну бригаду, три авіаполки. В Харківській військовій окрузі із комсомольцівдобровольців було сформовано два лижні батальйони (75-й та 76-й) до 900 осіб кожний.
Б езсмерття. Книга Пам’яті України. 19411945. — К., 2000. — С.36; Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфлыктах (19291941гг): боевой

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про двадцятирічний ювілей радянської кінематографії». Надавався дозвіл Комітету у справах кінематографії при РНК СРСР щодо проведення у період з 5 до 20 лютого 1940 р. святкування двадцятиріччя радянської кінематографії, містилися пропозиції: випустити значок «20 лет советской кинематографии» у кількості 2 тис. примірників для нагородження ним заслужених діячів кіномистецтва, провести кінофестиваль з демонстрацією фільмів, які б відбивали етапи розвитку радянського кіно, встановити 20 стипендій по 300 руб. кожна для присудження талановитим студентам, у тому числі 8 — для студентів Всесоюзного державного інституту кінематографії, 6 — Ленінградського інституту кінорежисерів, 6 — Київського інституту кінорежисерів.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 3. — Ст.88.

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про створення Художнього фонду Союзу РСР». Ухвалено створити при Раді радянських художників СРСР Художній фонд «з метою сприяння творчій діяльності радянських художників та критиківмистецтвознавців, а також поліпшення їх матеріальнопобутового положення»; визначалися наступні джерела формування коштів фонду: 3% усіх нарахувань державних, кооперативних та громадських організацій, підприємств як нагорода (заохочення) художникам (живописцям, скульпторам, графікам, оформлювачам, художникам промисловості) за виконані ними художні роботи; спеціальні внески Союзу радянських художників; прибутки від підприємств та майна, які належать Художньому фонду Союзу РСР.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 3. — Ст.98.

Москва. Ростріляно Єжова Миколу Івановича (народився 1 травня 1895 р. у Петербурзі) — генерального комісара безпеки, наркома внутрішніх справ СРСР (19361938), ім’я якого пов’язано з періодом «єжовщини» — піком сталінських репресій. Арештовано 10 квітня 1939 р. за звинуваченням «у керівництві змовницькою організацією у військах і органах НКВС, в проведенні шпигунства на користь іноземних розвідок, у підготовці терористичних актів проти керівників партії і держави і озброєного повстання проти Радянської влади», а також «у фальсифікації кримінальних справ і гомосексуалізмі».
Брюхонов Б.Б., Шошков Е.Н. Оправданию не подлежит. Ежов и ежовщина 1936-1938 гг. СПб., 1998.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Розпорядження голови Чернігівської районної управи старостам районів та м. Чернігова про заборону утворення спілок та проведення населенням зборів. Дозволялося відкривати лише хорові товариства.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 92.

Фрезувальник Уралвагонзаводу Д.Босий (Нижній Тагіл), виконавши у лютому за зміну завдання на 1480%, започаткував рух тисячників (одну з форм соціалістичного змагання).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 86–87.

Рішенням Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР на базі евакуйованих Київського державного університету ім. Т.Шевченка і Харківського державного університету ім. О.Горького в м. Кзил-Орда Казахської РСР утворено Об’єднаний український державний університет (ОУДУ), який очолив ректор КДУ професор О.Русько. На початку роботи ОУДУ на його шести факультетах (фізико-математичному, хімічному, біологічному, філологічному, історичному та юридичному) навчався 331 студент. Навчальну та науково-дослідницьку роботу проводили 23 кафедри. Професорсько-викладацький склад нараховував 83 особи, в т.ч. 8 професорів і 28 доцентів, кандидатів наук.
Вища школа Української РСР за 50 років. Ч.1, К.,1967;Історія Київського університету. 1834-1959; К., 1959;Харьковский университет в годы Великой Отечест

В Станиславові був створений Державний симфонічний оркестр. Його диригентом був проф. Микола Колесса.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Ворошиловградський обком КП(б)У прийняв постанову про відновлення роботи шахт системи “Донпромвугілля”, тресту “Ворошиловградміствугілля” і облпаливправління. Наголошувалося на необхідності зміцнення матеріально-фінансового становища обласного управління паливної промисловості, а також матеріального забезпечення, за рахунок ресурсів області шахт “Донпромвугілля” та “Ворошиловградміствугілля”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 227–228.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Радянські війська визволили місто Боково-Антрацит Ворошиловградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.405.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про створення при райміськвиконкомах комісій щодо призначення допомог та пенсій родинам військовослужбовців рядового та молодшого начальницького складу”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.