Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1939 1939

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

21 листопада 1939 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

14 березня 1939 (вівторок)

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про віднесення Пущі-Водиці Київської області до курортних місцевостей”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – №8. — Ст.47.

3 жовтня 1939 (вівторок)

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

4 жовтня 1939 (середа)

Київ. Уповнаркомзв’язку при РНК УРСР повідомив про встановлення телеграфного зв’язку з 21 містами Західної України. Налагоджено телеграфний зв’язок по лініях Ровно-Корець, Ровно-Луцьк, Ровно-Ковель через Луцьк та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 жовтня.

3 травня 1939 (середа)

Київ. Політбюро ЦК КП(б) затвердило чергові, подані Головлітом УРСР списки № 26 (39 найменувань), 27 (40 найменувань), 28 (39 найменувань), 29 (37 найменувань), 30 (37 найменувань), 31 (34 найменувань) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг, в яких вихваляються вороги народу, наводяться їх цитати, та книг, які застаріли і не являють ніякої цінності”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: „Декабристи на Україні. Збірник праць комісії для дослідів з громадянських течій на Україні (за редакцією С.Єфремова та В.Міяковського (К., 1926) – „стаття ворога народу С.Єфремова, націоналістичний збірник”); „Дозвілля на колгоспних ланах” (К., 1934) – „на с.3-5 витяг з промови ворога народу Андрєєва С., с.61-62 – пісня-рапорт ворога народу П.Постишева”; „Підручник з основ соціалістичного будівництва” (К., 1933) – „підручник застарів, на с.87 портрет ворога народу Чубаря, скрипниківська орфографія”; А.Спивак „Вокруг нас. Хрестоматия. Ч.3 (К., 1927) – „є багато статтів ворогів народу” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.24-58.

3 травня 1939 (середа)

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР списки № 34 (44 найменування), 36 (49 найменувань), 37 (13 найменувань), 38 (51 найменування), 39 (48 найменувань), 40 (48 найменувань) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг, в яких вихваляються вороги народу, наводяться їх цитати, та книг, які застаріли і не являють ніякої цінності”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: „Антологія російської поезії в українських перекладах” (Х., 1925) – „вміщено вірші ворогів народу”; ”Дніпрельстан” (Х., 1931) – „книжка написана скрипниківською орфографією та застаріла”; „Пісні та казки про Сталіна” (Х., 1936); „Радянська Україна за 20 років” (К., 1937) – „на с.3 – портрет ворога народу Косіора”; М.Ерік, А.Розенцвайг „Єврейська література 19 ст.” (К., 1935) – „Ерік – ворог народу”; Т.Г.Шевченко „Кобзар” (Х., 1934) – „редакція та вступна стаття ворога народу Хвилі, поезія Т.Г.Шевченка за цією ворожою редакцією націоналістично перекручена, Богдан Хмельницький в примітках роз’яснюється так: гетьман, що запродав Україну царській Москві і грабував трудящу людність України”; Т.Г.Шевченко „Кобзар” (1927) – „в цій книзі великий Шевченко теж націоналістично перекручений ворожою рукою буржуазного націоналіста Єфремова”; Т.Г.Шевченко „Щоденник” (Х-К., 1924) – „Плевако М. – ворог народу: вступна стаття цього автора та майже на кожній сторінці його примітки” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.59-116.

3 травня 1939 (середа)

Київ. Прибула делегація письменників для участі у роботі УІ пленуму правління Спілки радянських письменників СРСР, присвяченого відзначенню 125-ї річниці з дня народження поета Т.Шевченка. З Москви до столиці України приїхали А.Фадєєв, В.Іванов, А.Серафімович, Ф.Гладков, з Білорусії – Я.Купала, Я.Колас, П.Бровка, з Казахстану – А.Таджібаєв, Гасан, письменники з Удмуртії, Чувашії, Узбекістану, Бурят-Монголії, Комі, Татарстану та ін.
Вісті. - 1939 - 4 травня.

3 травня 1939 (середа)

Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) видав постанову про утворення Спілки радянських композиторів. Для проведення підготовчої роботи по створенню СРК і скликанню з’їзду композиторів утворено Оргкомітет під головуванням Глієра Р.М.
Власть и художественная интеллигенция. Документи ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. – М., 2002. – С.429.

3 травня 1939 (середа)

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала таємний указ про звільнення М.М.Литвинова з посади наркома закордонних справ СРСР у зв’язку із зайнятою ним “помилкову позицію, особливо щодо оцінки політики Англії та Франції”. Новим наркомом закордонних справ призначено В.М.Молотова.
Мельтюхов М. Упущенній шанс Сталина. Советский Союз в борьбе за Европу. : 1939-1941 (документы , факты, суждения. М.:Вече. - 2000. — С.185.

1940 1940

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

1940 1940

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

1940 1940

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

1940 1940

Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..
Вісті АН УРСР. — 1940. — № 1. — С.86; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

1940 1940

Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.