Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР списки № 34 (44 найменування), 36 (49 найменувань), 37 (13 найменувань), 38 (51 найменування), 39 (48 найменувань), 40 (48 найменувань) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг, в яких вихваляються вороги народу, наводяться їх цитати, та книг, які застаріли і не являють ніякої цінності”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: „Антологія російської поезії в українських перекладах” (Х., 1925) – „вміщено вірші ворогів народу”; ”Дніпрельстан” (Х., 1931) – „книжка написана скрипниківською орфографією та застаріла”; „Пісні та казки про Сталіна” (Х., 1936); „Радянська Україна за 20 років” (К., 1937) – „на с.3 – портрет ворога народу Косіора”; М.Ерік, А.Розенцвайг „Єврейська література 19 ст.” (К., 1935) – „Ерік – ворог народу”; Т.Г.Шевченко „Кобзар” (Х., 1934) – „редакція та вступна стаття ворога народу Хвилі, поезія Т.Г.Шевченка за цією ворожою редакцією націоналістично перекручена, Богдан Хмельницький в примітках роз’яснюється так: гетьман, що запродав Україну царській Москві і грабував трудящу людність України”; Т.Г.Шевченко „Кобзар” (1927) – „в цій книзі великий Шевченко теж націоналістично перекручений ворожою рукою буржуазного націоналіста Єфремова”; Т.Г.Шевченко „Щоденник” (Х-К., 1924) – „Плевако М. – ворог народу: вступна стаття цього автора та майже на кожній сторінці його примітки” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.59-116.
