Інститут історії України Національна академія наук України

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На засіданні Малої ради УЦР продовжувалось обговорення законопроекту про національно-персональну автономію, який всі промовці вітали як “найдемократичніший у всьому світі закон величезної ваги”. Відбулися вибори суддів до Генерального та апеляційного суду.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2 – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.87 – 88.

Генеральний секретаріат України своєю відозвою оповістив громадян України, що Центральна Рада є владою українських робітників, селян і солдатів. Генеральний секретаріат наказував судовим і адміністративним установам рішуче переслідувати і притягати до відповідальності усіх, хто чорнить Центральну Раду, в тому числі редакторів газет і авторів матеріалів, що наносили образу владі. Ті, хто намагався б із зброєю в руках захопити владу, підлягали військово-революційним судам. Відозву підписав голова Генерального секретаріату і генеральний секретар внутрішніх справ В.Винниченко і усі його члени. У прийнятому зверненні до солдатів Генеральний секретаріат повідомив, що уряд РСФРР не визнав права українського народу на незалежність і оголосив Українській Народній Республіці війну, направивши на Україну свої червоногвардійські загони. Уряд УНР не відмовив у допомозі хлібом, вугіллям і т.п. російському народові, але він не може цього зробити через контрреволюційні дії червоногвардійців.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – у двох томах . – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С. 85 – 86.

Київ. Пізно вночі закінчилось засідання Всеукраїнської ради військових депутатів, київської гарнізонної ради солдатських депутатів разом з полковими комітетами, що відбувалось протягом трьох днів. Воно було присвячене обговоренню питання про мир. З великою промовою виступив голова Генерального секретаріату і генеральний секретар внутрішніх справ В.Винниченко, який зазначив, що вся політика Ради народних комісарів не спрямована на вирішення питання про мир і відзначив, що переговори УЦР і РНК перервані з вини уряду РСФРР. Представник Селянської спілки, член УЦР О.Степаненко наголосив на тому, що Україна може укласти вигідний мир тільки тоді, коли вона буде проголошена самостійною державою. В ухваленій нарадою резолюції пропонувалось УЦР якомога швидше видати 4-й Універсал, у якому проголосити самостійність України, і надалі вести переговори про укладення миру самостійно, окремо від Радянської Республіки.
Нова рада. – 1918. – 4 січня; Народня воля. – 1918. – 17 (4) січня; Киевская мысль (утренний выпуск) –1918. – 3, 4 січня.

На засіданні Одеської ради військових депутатів* революційні матроси і ряд депутатів-українців залишили зал засідання, незадоволені настроями в раді. Українські соціалістичні партії домоглися перемоги – була схвалена резолюція про відмову надіслати своїх делегатів на ІІІ Всеросійський з’їзд Рад. До складу виконкому ради були обрані тільки представники українських есдеків і есерів.
Голос пролетария (Одеса). – 1918. – 6 січня.

Загін петроградських червоногвардійців під командуванням Полякова, що прибув на бронепотязі, зайняв м.Олександрівськ (Запоріжжя) при підтримці повсталих революційних сил. Трьом ешелонам козаків, що йшли на Дон і перебували на станції, було запропоновано скласти зброю. Їм пообіцяли пропустити через Дніпро після відновлення залізничної колії.
Последние новости (Киев – вечірня). –1918. – 4 січня; Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 1924. – С.117 – 119.

Розпочалися бої українських частин з революційними військами 7-ої армії, що розгорнули наступ від ст.Жмеринка на Браїлів і Вінницю (Подільська губернія). Вони зайняли Ямпільський повіт.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. –Хроника важнейших историко-партийных и революицон

Київ. Відбувся спільний мітинг Української трудової партії й самостійників-соціалістів. У вступній промові проф. Українського Університету Олександр Грушевський, трудовик, закликав переглянути завдання партії на найближчий час. В.Коваль, трудовик, виклав аграрну програму партії, застерігаючи від виконання її зразу в цілому, а Крижанівський, член цієї ж партії, зупинився на причинах блоку трудовиків і самостійників, наголосив на спільних пунктах програм обох партій і накреслив завдання часу. Про стан українців у російській армії розповів самостійник-соціаліст М.Шаповал, який повернувся з поїздки на Північно-Західний фронт.
Народня воля. –1918. – 17 (4) січня.

Київ. На Софійській площі напередодні скликання Всеукраїнського православного церковного собору Митрополіт Київський Володимир відслужив урочистий молебен.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.159.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.