Інститут історії України Національна академія наук України

Євпаторія. Перебої з постачанням охопили армію та військово-промислові об’єкти. В Євпаторійському гарнізоні склався надзвичайно напружений стан з постачанням начскладу хлібом: протягом січня і в лютому командири та їхні родини залишалися без хліба по 23 доби, купити хліб також було неможливо.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.210.

Зі складу КОВО до Фінляндії було надіслано декілька стрілецьких дивізій та авіаескадрилій, три танкових полки, три артилерійських полки Резерву головного командування, два зенітноартилерійських дивізіони, 9 окремих зенітних батарей, десантна бригада, 24 лижних батальйони тощо. З Одеської військової округи було надіслано чотири дивізії, одну бригаду, три авіаполки. В Харківській військовій окрузі із комсомольцівдобровольців було сформовано два лижні батальйони (75-й та 76-й) до 900 осіб кожний.
Б езсмерття. Книга Пам’яті України. 19411945. — К., 2000. — С.36; Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфлыктах (19291941гг): боевой

Фінляндія. Фінське керівництво звернулося до Швеції з проханням дозволити транзит англофранцузького експедиційного корпусу; Стокгольм виявив готовність пропускати своєю територією лише добровольців.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.163.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Розпорядження голови Чернігівської районної управи старостам районів та м. Чернігова про заборону утворення спілок та проведення населенням зборів. Дозволялося відкривати лише хорові товариства.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 92.

Фрезувальник Уралвагонзаводу Д.Босий (Нижній Тагіл), виконавши у лютому за зміну завдання на 1480%, започаткував рух тисячників (одну з форм соціалістичного змагання).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 86–87.

Рішенням Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР на базі евакуйованих Київського державного університету ім. Т.Шевченка і Харківського державного університету ім. О.Горького в м. Кзил-Орда Казахської РСР утворено Об’єднаний український державний університет (ОУДУ), який очолив ректор КДУ професор О.Русько. На початку роботи ОУДУ на його шести факультетах (фізико-математичному, хімічному, біологічному, філологічному, історичному та юридичному) навчався 331 студент. Навчальну та науково-дослідницьку роботу проводили 23 кафедри. Професорсько-викладацький склад нараховував 83 особи, в т.ч. 8 професорів і 28 доцентів, кандидатів наук.
Вища школа Української РСР за 50 років. Ч.1, К.,1967;Історія Київського університету. 1834-1959; К., 1959;Харьковский университет в годы Великой Отечест

В Станиславові був створений Державний симфонічний оркестр. Його диригентом був проф. Микола Колесса.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

У зв’язку з 24-й річницею Червоної армії в з’єднанні під командуванням С.Ковпака в с. Дубовичі Глухівського району Сумської області відбувся парад партизанських сил. У ньому взяли участь стрілки, лижники, автоматники, кулеметники, мінометники. На параді присутні понад 2 тис. жителів навколишніх сел.
Сумская область в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб док. и матер. – К., 1988. – С. 110–111.

Виконком Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У прийняли постанову про завезення насіння ярових культур з посівною метою.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 155.

Німецький комендант м. Харкова заборонив користуватися електроенергією для освітлення квартир цивільного населення.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 155.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.